Яєчня з родзинкою

Я був голодний, як вовк. Ну, можливо, навіть як ціла зграя вовків! І, як завжди в таких випадках, я не міг придумати, що б з’їсти. Єдине, що спало на думку, — розбити яйце і приготувати щось нашвидкуруч. Ну що ж, нехай буде яєчня.

Я дістав сковорідку, заглянув у холодильник і задумався: чому завжди використовувати тільки яйця та олію? Адже в холодильнику є багато всього!

І тут я вирішив спробувати щось нове. Знайшов трохи сиру. «А чому б і ні?» — подумав я і почав терти його прямо в тарілку. Потім побачив шматочки бекону, що залишилися з вечері. З беконом яєчня ж тільки смачніша, правда?

Далі все пішло, як ніби я потрапив у кулінарне божевілля. Я додав зеленої цибулі, нарізав помідори, дістав залишки шпинату, знайшов мариновані огірки і навіть жменю кукурудзи. Чесно кажучи, я вже забув, що готую яєчню — все більше це нагадувало омлет із сну божевільного кухаря.

Я збив яйця, додав молоко (не знаю, навіщо, але в той момент це здавалося чудовою ідеєю). Потім додав усі інгредієнти, які вже вишикувалися на столі, як глядачі перед шоу. І в той момент я відчув себе справжнім майстром яєчні — стільки всього я ще ніколи не додавав.

Коли вся ця суміш почала шипіти на сковороді, по кухні розійшовся такий аромат, що навіть сусідська кішка почала тертися об двері — вона точно знала, що тут відбувається щось смачне. Коли я нарешті поклав свою фантастичну яєчню на тарілку і скуштував, я зрозумів: голод вже минув. Але заради такого смаку я б із задоволенням знову зголоднів!

Вийшло дивно, несподівано, але дуже смачно. І, схоже, у мене з’явився новий рецепт — яєчня з родзинкою, або, якщо точніше, з усім, що знайшлося під рукою.

Далі буде…