Харчове рабство, або Що таке розлад харчової поведінки

Ви постійно думаєте про власну вагу й фігуру? Звички в їжі займають головне місце в житті? Ви їсте потайки? Не відчуваєте себе комфортно у своєму тілі або навіть його ненавидите? Якщо так, можливо, у вас розлад харчової поведінки.

Хтось помічає за собою дивні речі в їжі, хтось турбується про близьких. Щоб розібратися в цій проблемі, Joy-pup дізналися у фахівців, як виражається розлад харчової поведінки у дорослих, в чому причини і як боротися.

Що таке розлад харчової поведінки

Це серйозне захворювання. У центрі уваги тема «їжа». Однак справа не в самій проблемі харчування, а в стосунках з власним тілом і в поводженні з їжею. Люди, які страждають від харчового розладу, надмірно контролюють, обмежують або повністю втрачають контроль над харчуванням. Розладу харчової поведінки часто передує дієта. Тому нелегко розпізнати, коли адекватний контроль переходить у патологічну форму. Страждають від цього найчастіше молоді дівчата від 15 до 30 років, але серед чоловіків це також зустрічається.

Види розладів харчової поведінки

Анорексія: сильна втрата ваги в основному через голодування, але також від блювоти, надмірних фізичних навантажень або приймання ліків, наприклад, проносних. Постійне зважування і підрахунок калорій, панічний страх набрати вагу. Хворі люди, попри недостатню вагу, відчувають себе занадто товстими. Вони не розуміють, що їх поведінка ненормальна.

Булімія: основний симптом – напади переїдання, великі порції з’їдаються таємно й поспіхом. Хворі не можуть контролювати, що і скільки вони їдять, а після виникає почуття провини. Щоб позбутися від калорій, приймаються контрзаходи, наприклад, блювота, голодування, дієта, ліки або виснажливі тренування.

Неконтрольоване переїдання: на відміну від булімії в цьому випадку немає ніяких заходів протидії. Порушено правильне сприйняття почуття голоду й ситості. Хворі часто страждають надмірною вагою або ожирінням, вони страждають від переїдання і відчувають відразу до себе.

Ці форми можуть зливатися одна в одну. Їх об’єднує те, що пов’язані вони з емоційними, психологічними проблемами й низькою самооцінкою. Захворювання зазвичай триває кілька років. Для всіх розладів харчової поведінки характерно те, що ті хто страждає приховують подібні зміни.

Можливі наслідки

Недостатній запас енергії може привести до виснаження м’язів, випадання волосся, відсутності менструацій або еректильної дисфункції. Постійна блювота може пошкодити зуби й стравохід. Організм, який не доїдає, менш здатний захищатися від інфекцій. Анорексія може закінчитися смертю, а через надмірну вагу з’являються болі в суглобах, високий кров’яний тиск або діабет.

Ознаки розладу харчової поведінки

У анорексиків виявити хворобу легше, ніж у тих, хто страждає на булімію. Вони роблять собі дуже маленькі порції й кожну ложку дуже ретельно пережовують. Гортають поварені книги, щось з них готують – і, врешті-решт, нічого з цього не їдять.

Розлад харчової поведінки – булімія має інші симптоми. Буліміки їдять так само, як і всі інші, а потім швидко зникають у туалеті. Стоматологи часто помічають булімію першими, бо емаль надмірно страждає від постійної блювоти. Симптоми, які можуть помітити знайомі й близькі, включають дратівливість, перепади настрою, тривалі заняття спортом.

Як боротися з розладом харчової поведінки

Коли родичі помічають перші симптоми розладу харчової поведінки, такі як, часте зважування, постійна зайнятість розмірами одягу та здоровою їжею, – потрібно проявити пильність. Але необхідно звернути увагу на тон і правильні слова. «Ти занадто худий, це не добре» – не підійде, примус і тиск так само. Хвороба не сприймається порушниками, як проблема.

Як позбутися від розладу харчової поведінки – звернутися по професійну допомогу. Розлади харчової поведінки піддаються лікуванню. Лікування спрямоване на навчання та збереження здорової харчової поведінки протягом тривалого часу. Також важливо розпізнавати психологічний стрес, постраждалі повинні отримувати підтримку у вирішенні соціальних або сімейних проблем.

Основний метод лікування – психотерапія. Існують центри розладів харчової поведінки. На індивідуальних або групових заняттях хворі обговорюють психологічні проблеми, практикують зміни в поведінці, долучається дієтотерапія і тільки в рідкісних випадках використовуються препарати. Якщо не лікувати розлади харчової поведінки, неясно, як часто вони вирішуються самостійно. Чим довше триває розлад, тим важче його лікувати. Однак навіть успішно вилікувані розлади харчової поведінки можуть з’явитися знову в більш пізньому віці.

Дивіться підбірку фільмів, в яких основна тема – фігура за всяку ціну. Можливо, вони допоможуть переоцінити пріоритети й жертви.