Багато чого, що відбувалося під час Другої світової війни, є фактом, але є й такі події, які ставляться під сумнів, навколо них ходять чутки, будуються теорії. Про існування «чудо-зброї» (німецькою звучить Wunderwaffe) досі немає однозначної думки.
Одні вважають, що це блеф Гітлера – пропаганда з метою підняти бойовий дух німецького народу наприкінці війни. Навіть за день до смерті Гітлера, німецьке радіо мовило: «…чудо-зброя майже готова і вона завдасть смертельного удару по ворогам…».
Інші стверджують, що розробки існували, що тисячі квадратних метрів підземного рейху були побудовані не просто так. Як би там не було, але історики досі ламають голову: чи справді Німеччина розробляла унікальну зброю, де її ховають сьогодні, кому дісталися проекти?
Інтернетом блукають легенди про німецькі літаючі тарілки, про антигравітаційні технології, про сонячну гармату. У цій статті ми торкнемося таємниць та загадок апаратів нацистської Німеччини, але не заперечуватимемо чи доводитимемо правдивість їх існування. Ми викладаємо факти, які відомі, а вам – читачі вирішувати – вірити чи ні. Тим більше, що дослідники цієї теми стверджують, що секретна зброя Третього рейху аж ніяк не міф.
Технології, які вражають уяву
В Австрії, Чехії, Угорщині та інших країнах нацисти збудували безліч підземних споруд. У 1944 році подібне будівництво розпочалося у Пльзені та Брно (Чехія). Під будинком заводу «Шкода» виросла лабораторія, скоріше не лабораторія, а цілий дослідницький комплекс із тунелями, підземними шахтами, полігонами для випробувань. Конструкторське бюро в Пльзені вигадувало і намагалося втілити у життя безліч ідей, деякі з них здавались просто фантастичними.
Наприкінці війни американці виявили 35 км підземних комунікацій. У цьому підземеллі працювали найкращі вчені Європи того часу, а завідував усім «підземним рейхом» та секретними проектами Ганс Каммлер. Щоправда, після взяття Берліна він приїхав у Пльзені, дав останні розпорядження та безслідно зник. Більше ніхто його не бачив серед мертвих, ні серед живих.
Але почнемо ми з менш таємничих секретних технологій та техніки, існування яких ніхто не заперечує.
Зброя відплати або «Спис Вотана», «Меч Зігфріда»
Це один із напрямків «Вундерваффе» націлений на розробку ракетно-артилерійських проектів. Дослідження за проектом Фау-2 розпочалися у 1940 році. Було спроектовано крилату ракету Фау-1, яка, по суті, була безпілотним літаком зі снарядами, а також балістична ракета Фау-2. Їх задіяли у військових операціях, але практичного толку було мало.
Ще однією реальною ракетою була 100-тонна міжконтинентальна ракета (МБР) А-9/А-10. Її створили для бомбардування Нью-Йорка. Дальність стрілянини становила 4-5 тис. км. Над її розробкою працювало 1940 спеціалістів. Нацисти 1945 року встигли провести два випробування.
“Розумна бомба” – німці намагалися створити надточну авіаційну бомбу для знищення кораблів. Але незабаром проект закрився, оскільки противники Німеччина завоювали перевагу у небі. Крім того, застосування радіоперешкод проти керованих бомб показало безглуздість витрачання коштів на ці дослідження.
Гігантські надважкі танки. Усім відомий німецький танк Тигр ІІ важив 68 тонн. Він мав плюси та мінуси. Його броню було складно пробити, але через слабку маневреність їх можна було знерухомити. Але нацисти бачили свої перспективи та випустили танк Maus, вага якого становила 188 тонн. Maus рухався трасою зі швидкістю 20 км/год, але, як ви розумієте, війна ведеться не на шосе, а на бездоріжжі. Тому на повноцінну бойову техніку він навряд чи схожий. До речі, розробками керував відомий конструктор автомобілів Фердінанд Порше. Танк Maus був оснащений двигуном з потужністю 1250 к.с., лобовою бронею 240 мм та знаряддями 128 мм. Проект здається абсолютно абсурдним, але наприкінці війни було випущено два таких танки, хоча взяти участь у військових діях вони не встигли.
Досягнення нацистської Німеччини в техніці та ракетобудуванні на той час випереджали передові країни років на 15, а після поразки були запозичені союзниками, вдало доопрацьовані та запущені.
Містична чудо-зброя – «Змій Мідгарда»
Цей пристрій схожий на поїзд із вагонами, але з можливістю рити для себе підземний тунель. Ці «землерийки» мали везти на собі 1 тисячу бомб по 250 кг кожна. Нацисти розраховували, що підземні човни Змій Мідгарда допоможуть знищувати міста Великобританії. Будувалися вони у Кенігсберзі.
«Сонячна гармата» – гірша за атомну бомбу
Вчені нацистської Німеччини працювали над створенням ядерної зброї, але через брак урану Гітлер відмовився від цих планів. Можливо, інші б зневірилися, але не Гітлер – з ядерною зброєю не пощастило – придумаємо ще крутіше.
Як і всіма іншими надприродними технологіями, розробкою «Сонячної гармати» займався Каммлер. Вона представляла собою дзеркало діаметром 200 м. Гармату потрібно було розмістити у космосі для концентрації сонячної енергії. Сконцентрований промінь міг би спалити будь-яке місто за секунду. Але розробки цього дзеркала-відбивача припинилися, оскільки проект дуже дорого коштував.
Міфічна зброя «Дзвон» – Die Glocke, яка мала змінити хід історії
Ця зброя повністю покрита таємницями. Сьогодні існує дві версії, на що вона була здатна.
Одна теорія здається цілком божевільною. «Дзвон» – це не зброя у прямому значенні слова, а апарат, який дозволяв подорожувати у часі. У верхній частині «дзвона» стояло увігнуте дзеркало, а працював пристрій на ртуті. Під час перших випробувань присутні вчені побачили у дзеркалі події з життя у минулому. Який ефект розраховував Гітлер? З його допомогою можна змінити майбутнє на користь нацистів.
Більш правдоподібна версія звучить так: «Дзвон» – це спецагрегат для проведення війни в космосі з використанням тарілок, що літають. Die Glocke повинен був виробляти пальне для тисяч літаючих тарілок. Останні виглядали як дископодібні літаючі машини з одним або двома пілотами. Тарілки мали суперможливості: підніматися в повітря без злітно-посадкової смуги, а з місця – вертикально вгору, і злітали вони всього за секунду. Крім того, тарілки були оснащені лазером, який мав вражати мету з космосу.
Цікавий факт: розробки лазера почалися у Німеччині ще 1934 р. Перед кінцем війни німці створили лазерний апарат, здатний засліплювати льотчиків.
Прототип «Дзвона» був зроблений із твердого металу та покритий теплоізоляцією. Розміри агрегату становили: 3,7 метра у висоту та 2,7 метра у діаметрі. Зовні нагадував дзвін чи жолудь.
Механічна частина агрегату складалася з двох циліндрів, які оберталися на протилежні сторони. Циліндри були заповнені невідомою речовиною, схожою на ртуть. Ця рідина, схожа на надважкий метал, виконувала роль енергоносія та була здатна подолати гравітацію. Але в машині також використовувалася ще одна невідома речовина під назвою “легкий метал”.
Легенда це чи реальний проект, який безслідно зник, достеменно невідомо. Але 62 вчених, які над ним працювали, Гітлер наказав знищити. Багато архівів, пов’язаних із технічними розробками нацистів, досі засекречені. Тому правду ми дізнаємось нескоро.
Кому дісталися секретні технології?
На думку деяких сучасних істориків, багато розробок опинилися в США. Можливо, тому вони зробили технологічний ривок у фізиці та ракетобудуванні.
Деякі проекти конструкторського бюро Каммлера здаються нереальними, божевільними, але ніхто не заперечує, що фрагментарні розробки – це великий стрибок у розвитку технологій. Наприклад, велися розробки мобільного переносного пристрою зв’язку, хто знає, якби не вони, скільки б років ми ще чекали на появу першого айфона.
Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі