Давні люди чистили зуби ще 5-3 тисячолітті до н. е. Вони жували деревну смолу та бджолиний віск, щоб очистити ротову порожнину. Пізніше для цього використовували сіль, деревне вугілля, фрагменти рослин і смолу.
У Стародавньому Єгипті з’явилася перша зубна щітка, яку єгиптяни використовують і досі. Це тонка гілочка дерева мисвак (сівак), з якої знімали верхню кору, розмочували і потім використовували як щітку.
У тому ж Стародавньому Єгипті був уперше створений зубний порошок – до його складу входили подрібнені частки ладану, мирри, мастикового дерева, родзинок та баранячого рогу. Також існував рецепт порошку з перемелених нутрощів бика, мирри, товченої пемзи, яєчної шкаралупи. Однак через велику кількість абразивних речовин такі порошки ушкоджували зубну емаль.
Гіппократ був першим лікарем, який заявив про необхідність чистити зуби. Також він описав зубні хвороби та способи їх лікування. Стародавні Греки ще 1500-х роках до н. е. використовували зубну пасту з пемзи, тальку, подрібнених коралів та оксиду заліза.
Також грекам одним з перших спала на думку ідея встановлювати свинцеві пломби і застосовувати вино і морську воду для знезараження порожнини рота.
Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі