Від ProEnglish Theatre до Голівуду

 Володимир Зубков: перетворіть свою мрію в мету і йдіть до неї.

Катерина Левченко 

Останнім часом в Україні є популярними незалежні театри. Вони отримали свого глядача завдяки своїм виставам та неординарним баченням світогляду. Але незалежний англомовний театр – в Україні це вже сам по собі феномен. Скажу більше: цей театр відомий в театральному середовищі, оскільки він приймав участь в різних театральних фестивалях і не залишався без нагород. А це говорить вже і про рівень режисерів театру, акторів, які грають у виставах. Тому, на мою думку, з ними варто познайомитися ближче. Сьогодні хочу розповісти про одного з акторів театру ProEnglish Theatre – Володимира Зубкова, людину досить унікальну для театрального світу в Україні.

 Окрім того, що він – англомовний актор, також має ще декілька набутих талантів – фахівець з акторської техніки Сенфорда Майзнера, яку використовує у своїй театральній творчості та викладає її студентам та акторам , суддя театральних фестивалей з власноруч розробленою методою оцінювання театральних постанов, член правління Київського міського осередку НСТДУ, актор кіно, танцюрист степ-денсу та чечітки та ще багато інших. Він жив звичайним життям, набував диплом економіста в провідному виші України і дуже любив ангійську мову.

  Він вже працював за фахом в британській компанії, коли одного разу в його житті з’явився театр. Це був англомовний театр ProEnglish Theatre .В нього з’явилося бажання не просто ходити в театр, але займатися театром професійно. Отже, опанування акторської майстерності можна розділити два етапи. Першим, коли він просто, прийшовши в театральну студію на англійській мові, доторкнувся до театру вперше. Хоча спочатку до всього ставився скептично. До речі, саме там він почав опанувувати акторську майстерність.

  Другим, наступним етапом стала поїздка на 2 роки в США, де вивчав техніку Сенфорда Майзнера від його учня Алекса Тейлора . Це було серйозним випробуванням, так як вимоги були дуже високими, і зі школи могли вигнати, якщо ти не справляєшся із завданнями і не розвиваєшся. Він зміг випуститися , набути диплома професійної акторської школи фонду Майзнера в Лос-Анджелісі та отримати безцінний досвід.

  Але актору потрібно постійно практикуватися і вдосконалюватися. Глядач завжди побачить, якщо актор грає погано. І тут вже немає значення чи це театр незалежний, чи це академічний театр. Актор має виглядати на певному рівні. І не має значення, чи має він освіту театрального вишу, чи ні. Вимогливий глідач є як в академічному театрі, так і в незалежному театрі.

  Щодо професійної діяльності, то вона переважно пов’язана саме з ProEnglish Theatre , хоча він також грав в театрі на Печерську , в театрах “Сузір’я”, «Тисячоліття», «МаскамРад». Його випускною виставою в 2015 році з ProEnglish Drama School у Володимира Зубкова була вистава “The City Was There”. Він грав цю роль протягом двох років, при тому, що інші актори змінювалися. Його Лео Кауфман був просто унікальний. Глядачі із задоволенням шли на вистави , театр ставав більш відомим та досяг певного комерційного успіху, що в подальшому дозволило театру набути статусу професійного. Згодом Влад Зубков пішов далі у своїй акторській професії і організував, поставив і виконав головну роль у 2 серіалах “Absurd Comedy Night”, серії скетчів, заснованих на класичних британських к комедійних сценках.

  Він також був співорганізатором та експериментальної театральної постановки “Bar Tenderness”, яка об’єднала 4 режисерів. Влад став не лише режисером першої частини вистави, але й об’єднав трьох інших режисерів для виконання роботи і зіграв в ній сам.

   Тоді ж Володимира було помічено та призначено на одну з головних ролей у короткометражному фільмі “Must Escape” режисера Вадима Шапрана.

Фільм брав участь у багатьох кінофестивалях у різних країнах, був відмічений фахівцями та отримав безліч нагород.

Це говорить про його вміння працювати, його розвиток як актора і те, що його помічають режисери.

  Але театр в будь-якому випадку є головнішим в житті будь-якого актора. І Володимир Зубков встиг своєю грою підкорити київського глядача наступними виставами :

  Перша з них, це “Swipe Left” (реж. Aлекс Боровенський). Прем’єра вистави відбулася в травні 2019 року за мотивами п’єси Гарольда Тіндера. В ній він зіграв головну роль Леле. Вистава «Swipe Left», де Влад грає головну роль, отримала «Нагороду за кращий ансамбль» на фестивалі «Homo Ludens» у Миколаєві.

  Професійний досвід і навички спілкування зробили Влада Зубкова сильним лідером і прикладом серед інших акторів. Друга вистава, в якій він вражаюче зіграв – це “The Birthday Party” (реж. Тетяна Шелепко). Вистава поставлена за п’єсою Гарольда Пінтера. Одну із головних ролей (Піті) також блискуче зіграв Володимир Зубков. До речі, вистава зібрала багато нагород на числених фестивалях і отримала схвальних відгуків від критиків та нагород . У 2019році вистава “The Birthday Party” та акторська команда під керівництвом Володимира Зубкова отримали нагороду «Кращий ансамбль» на театральному фествалі «Молоко 2019» в Одесі.

  Як експерт із акторської техніки Майзнера ( а всього по класифікації фахівцями визнається 8 акторських технік ) , Володимир затребуваний як актор театру. Вистави з його успіхом йдуть у любимих киянами театрах. Також, в якості викладача та ведучого майстер-класів за техникою Майзнера, Володимир Зубков затребуваний багатьма театральними закладами освіти ( Інститут екранних мистецтв, , Київський національний університет культури і менеджменту, Академія кіно та нових медіа та інші), театральними студіями та театрами ( ProEnglish, Сузір’я, 1000-ліття, МаскамРад…) Володимир із задоволенням ділиться набутими знаннями з колегами-акторами та студентами театральних закладів , бо за його словами увесь пласт інформації , накопичений американськими театральними теоретиками Лі Страсбергом, Сенфордом Майзнером, Стеллою Адлер, був просто проігнорований на пострадянському просторі. Володимир Зубков вболіває усім серцем за сучасний український театр. Вбачаючи прагнення та намагання сприяти розвитку театрального руху у країні , за рекомендацією декількох провідних театральних діячів, його прийняли до Національної спілки театральних діячів України. Володимир приймає активну участь у справах міського осередку НСТДУ, є членом його правління та керівником напрямку міжнародної діяльності.

  Маючи, окрім творчого , ще економічний склад розуму (диплом магістра економіки), Володимир розробив оригінальну систему суддівства , яка дозволяє оцінювати практично кожну театральну виставу . Тому він – бажаний гість у суддівському журі на театральних фестивалях. За словами засновника та головного режисера ProEnglish Theatre Алекса Боровенського: «…Володимир розробив систему оцінки будь -якої театральної постановки. Наскільки я знаю, він зв’язався з більш ніж 20 фестивалями в Україні та за кордоном, щоб дізнатися, як вони оцінюють виступи своїх фестивалів. Використовуючи ці дані та поєднуючи їх зі своїм розумінням акторської гри, Влад розробив унікальну систему, яка дозволяє оцінювати практично кожну театральну виставу. Він реалізував це на PRO.ACT Fest , і я був дуже вражений результатами.» . Однією із головних подій суддівської кар’єри Володимира був фестиваль JOY FEST.ДІТИ 2019, де він разом із іншими провідними діячами театральної спільноти із задоволенням роздавав нагороди майбутнім корифеям українських театрів.

  Взагалі , грати на сцені, навчати , вчитися і розвиватися – за словами самого Володимира, все це межує з його актерським покликанням. Ну і, якщо чесно, актор ніколи не перестає вчитися. Немає моменту, де ти можеш сказати – о, я вже вмію грати. Це все одно, що футболіст в якийсь момент перестав ходити на тренування. Акторові потрібно постійно практикуватися і вдосконалюватися. Багато, так, напевно, більшість, вибирають для себе стабільність і грунтовність як шлях до життєвого успіху. Але не Володимир. Він з тих, для кого життєво важливо, висловлюючись словами Альфреда Хічкока, «творче бурління».

Відносно творчого майбутнього Володимир ділиться своїми планами: – Якщо знатиму, що є інвестиції для моїх проєктів в Україні, то залюбки буду прикладати свій досвід і вміння на рідній землі. Я люблю гумор. Ми з моїм другом, також актором Pro-English, написали сценарій скетч-шоу українською мовою. Потім, якщо вдасться зняти сезон, то плануємо робити театральну версію. Це сюрреалістичне скетч-шоу: порушення наслідкових зв’язків, нелогічні дії персонажів, які знаходяться в абсолютно абсурдних ситуаціях. Мета – в тім, щоби глядач ніколи не міг передбачити, що буде наступної хвилини. І саме це викликає реакцію у глядача, саме це змушує його сміятись. Це буде справжня театральна вистава з декораціями, костюмами, і, сподіваюсь, хорошою грою акторів. У цьому є певна краса театру – підхід до всього може кардинально відрізнятись від режисера до режисера. І в будь-якому випадку може вийти щось пекрасне, якщо повністю віддатись справі. У якийсь момент я зрозумів, що нічого іншого в житті робити не хочу. Хочу грати, писати і навіть не замислюватися про те, щоб займатися чимось іншим. Навіть , якщо ти і вимушений займатись чимось іншім – це тільки сходинки до втілення своєї мрії, яка з часом має перетворитися в мету і врешті-решт – має бути досягнута.