Як скласти договір на розробку програмного забезпечення та ІТ аутсорсинг: ключові аспекти і ціноутворення

Договір на розробку ПЗ та ІТ аутсорсинг – важливий документ, який визначає не лише ключові права та обов‘язки обох сторін, але і особливості здійснення комунікації, вимоги до кінцевого продукту, правила вирішення нестандартних ситуацій тощо. А тому не варто брати за основу типовий документ, в якому прописані кілька основних пунктів та використано шаблонні формулювання.

Договір ІТ аутсорсинга повинен розроблятися професійними юристами, аби він міг враховувати особливості конкретного бізнесу, охоплювати всі потрібні сфери й питання, максимально убезпечувати клієнта від несподіванок та втрат.

Предмет договору та створення ТЗ

Предметом договору зазвичай вказується розробка програмного забезпечення ІТ-спеціалістами за створеним замовником завданням. Мова може йти про сервісне обслуговування, розробку конкретного ПЗ, створення контенту, UX/UI дизайну та ін. Зазначаються всі напрямки роботи, а конкретні завдання вже прописують у ТЗ.

Важливо правильно прописати особливості створення ТЗ, які зазвичай формуються з урахуванням моделі управління проєктом. Договір на розробку програмного забезпечення може передбачати:

• Waterfall-модель – з чіткою послідовністю дій і процесів, вимог до них та умов реалізації завдань, детально описаним результатом. Договір дає жорсткий алгоритм виконання ТЗ.
• Agile-модель – загальна назва для різних типів взаємодії, що передбачають постійну комунікацію між сторонами в процесі, можливість здійснення прямого впливу замовника на результат, гнучкість у прийнятті змін і методів виконання ТЗ.

ТЗ включає такі пункти, як опис конкретного проєкту та цілей його створення, технічні й функціональні вимоги до продукту і його складових, процедура здійснення розрахунків, вартість, терміни виконання завдання, список додаткових послуг (та умови їх надання) тощо.

Виправлення помилок, внесення правок

Окремо варто зазначити у договорі порядок внесення змін у продукт. Вказують кількість правок та обсяги робіт, які виконуються безкоштовно, зазначають вартість додаткових послуг і завдань, що можуть постати у процесі.

Обов’язково визначається алгоритм усунення багів. Помилки зазвичай виправляються розробником безкоштовно, але треба знати, як відрізняти їх від запитів на правки. Саме тому в договорі визначають поняття та характеристики дефекту і випадки, що передбачають додаткову оплату праці.

Врахувати всі тонкощі інколи буває складно, а тому кращим рішенням стане професійна розробка договору, ціна якої навіть за умови звернення до серйозних юридичних компаній буде нижчою за можливі втрати в разі невиконання сторонами своїх обов’язків або порушення ними закону.

Ціноутворення та оплата роботи

Оплачуватися робота може такими методами:

1. Почасово – тут кінцева сума залежить від того, скільки було витрачено часу розробниками на створення продукту, яка кількість фахівців була залучена, якого рівня спеціалісти і яка у них ставка.
2. Фіксована вартість – за кінцевий результат, що детально описаний у договорі. Додаткові роботи оплачуються окремо.
3. Змішана модель – поєднує обидва варіанти оплати.

Також в договорі прописують строки виставлення інвойсу, терміни його оплати, алгоритм дій в разі, якщо замовник не приймає роботу чи не погоджується зі вказаною в рахунку сумою.

Особливості здійснення взаємодії

В договорі варто прописати, як повинна бути побудована комунікація між замовником і клієнтом, хто за що відповідальний. Так, зазвичай вказують контактних осіб з боку замовника, що курують та приймають проєкт, надають необхідні для розробки матеріали і зворотний зв’язок та ін. З боку виконавця також повинні бути зазначені контактні особи, відповідальні за різні етапи розробки, кінцевий продукт.

Бажано прописати правила ведення комунікації – канали, графік роботи, певні нюанси. Можна додати пункти про побудову взаємодії в разі екстрених ситуацій, вказати списком контактні дані всіх членів команди. Чим детальніше буде все зафіксовано, тим простіше потім буде комунікувати сторонам.