10 недавніх космічних відкриттів, які перевернули наше уявлення про Всесвіт

Що ми знаємо про Космос? Насправді, дуже мало. Щорічно вчені роблять нові космічні відкриття, які перевертають нашу свідомість і пропонують нам абсолютно по-іншому подивитися на Всесвіт. Ми в Joy-pup.com зібрали топ самих приголомшливих відкриттів, які змусили вчених переглянути уявлення про Космос.

Фото горизонту подій чорної діри

10 квітня 2019 року міжнародний проект Event Horizon Telescope представив перший знімок горизонту чорної діри, а користувачі всього світу навіть зробили меми з ним. Радіотелескопи в різних частинах Землі збирали зображення, які потім об’єднали. Телескопи стежили за двома масивними чорними дірами – Стрілець А * і М87. Такий знімок допоможе встановити, що відбувається з об’єктами поблизу чорної діри, коли матерія обертається на високих швидкостях.

20 мільярдів екзопланет

У 2013 році астрономи підтвердили, що в нашій Галактиці існує 20 мільярдів екзопланет. Це планети, які схожі на Землю, і, отже, на них може існувати життя.

Плутон – це планета

У 2006 році статус Плутона був понижений до карликової планети. Але в 2015 році космічний апарат New Horizons проходив повз Плутон і зафіксував, що це космічне тіло є скоріше планетою. Плутон має досить сильну силу тяжіння, щоб утримати атмосферу і відхиляти заражені частинки сонячного вітру. Вченим залишилося тільки повернути цій карликовій планеті статус.

Гравітаційні хвилі

Ще в 1916 році Альберт Ейнштейн оголосив, що виявив гравітаційні хвилі. Але в той час їх існування неможливо було підтвердити. Лише в 2015 році вперше відбулася реєстрація хвиль, про що оголосили вчені LIGO. Відкриття доводить, що простір-час може пульсувати, як і вода в ставку, коли в нього кинули камінь.

Гігантська кільце Сатурна

У 2009 році вчені за допомогою космічного апарату «Кассіні» і телескопа Спітцера виявили гігантське кільце Сатурна. Воно охопило простір в 7 000 разів більший, ніж розмір самої планети. Дослідники вважають, що пилові частинки, з яких складається це кільце, є уламками супутника Сатурна – Феби. Температура кільця складає -196 градусів за Цельсієм.

Кисень в Космосі

Здається, такого взагалі не може бути. Але вчені виявили молекулярний кисень того ж виду, яким дихають люди, в атмосфері комети. Це дало нові знання про космічні гази і надію на те, що кисень може існувати в інших місцях Всесвіту в тій формі, якою дихають люди.

Космічне чистилище

Зонд «Вояжер 1» виявив нову зону в Космосі, яку назвали Космічним чистилищем. Вона знаходиться за межами Сонячної системи і має магнітне поле в два рази сильніше, ніж звичайно. Завдяки цьому створюється своєрідний бар’єр між відкритим Космосом і Сонячною системою – заряджені частинки, що випускаються Сонцем, сповільнюються і повертають назад, а випромінювання зовні потрапляє у Всесвіт.

Темна енергія і розширення Всесвіту

У 1998 році фізики спостерігали за тим, як відбувається прискорення розширення Всесвіту. Це дозволило їм сформувати ідею темної енергії, яка відповідає за прискорення розширення космічного простору. Але тільки в 2013 році, завдяки супутнику «Планк», вчені підтвердили, що темна енергія існує. Вона становить 68% всієї маси-енергії Всесвіту. Її наявність наштовхує вчених на думку, що наш Всесвіт буде розширюватися і далі.

Червоні гейзери

У 2016 році вчені з Університету Токіо з’ясували причину «неправильної» поведінки деяких галактик – в них немає зірок. Це відбувається через надмасивні чорні діри, які викидають конічні пучки газу, або так звані «червоні гейзери». Вони розігрівають газ до таких високих температур, що він стає занадто гарячим для конденсації. У таких галактиках нові зірки з’являться тільки після того, як інші галактики згаснуть.

Вода на Марсі

Вважалося, що через клімат води на Марсі не може бути. Але в 2012 році непальський астроном Лухендро Ойха розгледів на фотографіях від NASA воду на Марсі. Через кілька років вчені виявили постійне озеро, розміром близько 20 км, яке розташоване біля Південного полюса і приховано товстою крижаною шапкою.

Відкриття зробили за допомогою радара Marsis. Це дозволило говорити про те, що на Марсі все-таки є постійні водні резервуари, а тому його колонізація цілком можлива.