Вчені дійшли висновку, що магнітне поле Сатурна має помітну асиметрію та суттєво відрізняється від магнітного поля Землі. Однією з можливих причин такої особливості називають вплив супутника Енцеладу, а також швидке обертання самої планети.
В основі дослідження лежать дані, отримані космічним апаратом “Кассіні”, який знаходився на орбіті Сатурна з 2004 до 2017 року. Фахівці вивчили області, де лінії магнітного поля починають згинатися до полюсів і направляють потоки заряджених частинок в атмосферу. Ці зони відомі як магнітні купіди.
Аналіз показав, що магнітний скарб Сатурна зміщений убік, якщо розглядати планету з боку Сонця. Якщо провести аналогію з циферблатом годинника, то у Землі така область знаходиться приблизно на позначці 12 годин, тоді як у Сатурна – ближче до 1 або 3 годин. Це свідчить про неоднорідне будова магнітного поля газового гіганта.
За словами вчених, ключову роль у формуванні магнітного поля Сатурна відіграє його висока швидкість обертання – доба на планеті триває близько 10,7 годин. У процесі обертання Сатурн захоплює у себе шар щільної плазми, який впливає форму і структуру магнітосфери.
Основним джерелом цієї плазми є супутники планети. Особливо важливу роль відіграє Енцелад – крижаний супутник із підповерхневим океаном. Він викидає в космос великі обсяги водяної пари, яка потім іонізується і стає частиною плазмового середовища. Саме це, на думку дослідників, призводить до деформації магнітного поля Сатурна.
Вчені також наголошують, що для газових гігантів, таких як Сатурн, визначальне значення у формуванні магнітосфери можуть мати внутрішні процеси – швидке обертання та активність супутників. Це відрізняє їхню відмінність від Землі, де основний вплив надає сонячний вітер – потік заряджених частинок від Сонця.
У ході роботи дослідники вивчили 67 випадків проходження апарату «Кассіні» через магнітний куспід у період з 2004 по 2010 роки. Для аналізу використовувалися дані магнітометра та плазмового спектрометра, що дозволило змоделювати структуру магнітного поля та підтвердити його асиметричну форму.
На думку вчених, більш глибоке розуміння умов у системі Сатурна має велике значення для майбутніх космічних місій до цієї планети та її супутника Енцелада. Такі дослідження допоможуть краще оцінити середовище в цій системі, у тому числі в контексті пошуку умов, які потенційно придатні для життя в підповерхневому океані Енцеладу.
Це відкриття може відігравати важливу роль у вивченні того, як зіркові вітри взаємодіють із планетами за межами Сонячної системи.
Нагадаємо, вчені назвали планети, де може бути позаземне життя.
Далі буде…
Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі