У світлі останніх подій медики і вчені стали новими героями нашого часу. Вони б’ються з коронавірусом і його наслідками, не замислюючись про власне здоров’я. Виявляється, лікарі і дослідники всіляких хвороб завжди були здатні на неймовірні вчинки. Багато з них були готові ризикувати власним життям, щоб знайти ліки від найбільш небезпечних недуг. Розповідаємо про найяскравіші випадки, коли лікарі ставили експерименти над собою і домагалися поставлених цілей.
1. Жовта лихоманка
У 1793 році в США під час епідемії жовтої лихоманки, яка забрала життя 10% населення Філадельфії, відважний лікар Стаббінс Фферф поставив на собі ряд експериментів. Його метою було з’ясувати, яким чином жовта лихоманка вражає організм людини. Лікар неодноразово вводив собі препарати, в яких містилися продукти життєдіяльності хворих на це захворювання, але зараження не відбулося. Згодом вчені з’ясували, що вірус цього грізного захворювання переносять малярійні комарі.
2. Сказ
Відомому французькому вченому Луї Пастеру ми зобов’язані не тільки можливістю пити безпечне, пастеризоване молоко, але і не боятися сказу. Месьє Пастер розробив вакцину від цієї смертельної недуги, але не мав можливості перевірити її дію на піддослідних. Адже в той час не було лабораторій, що дозволяють виявити хвору тварину зі 100%-ою гарантією. Якщо собака, що кусає піддослідного, виявляться здоровою, то людина помирає від сказу, спровокованого самою вакциною!
Однак такий сміливець знайшовся, ним був лікар Еммеріх Ульман. Експеримент пройшов успішно і Пастер переконався, що розроблений ним препарат ефективний проти сказу. У лютому 1886 року мікробіолог виступив на засіданні Французької академії з доповіддю про довгоочікуване відкриття вакцини від сказу.
3. Холера
У 1892 році Макс Йозеф фон Петтенкофер, президент Баварської академії наук, вирішив з’ясувати, яким же чином поширюється холера. Vibrio cholerae, бактерія, яка викликала цю небезпечну недугу, була відкрита в 1883 році його співвітчизником Робертом Кохом. Однак той ставився до свого життя більш педантично і не поспішав перевіряти, що буде, якщо ввести бактерії піддослідній людині, тобто собі.
Щоб довести, що саме бактерії провокують розвиток холери, гер Петтенкофер випив воду з культурою холерних вібріонів. Свідками експерименту були його студенти і помічники. Протягом декількох днів після початку експерименту лікар відчував лише легке нездужання. Розчарований, він переключився на дослідження туберкульозу і навіть був відзначений Нобелівською премією з медицини. Виявилося, що саме Vibrio cholerae провокує холеру, просто у Макса Йозефа фон Петтенкофера був сильний імунітет, і він, щасливчик, переніс хворобу в легкій формі.
4. Цинга
Про таке грізне захворювання, як цинга, мореплавці і жителі Крайньої Півночі знають не з чуток. Ця хвороба — наслідок нестачі вітаміну C в організмі. Однак вчені прийшли до такого висновку відносно недавно. Довгі роки вважалося, що цинга це інфекційне захворювання. У 1939 році Джон Крандон, хірург з Гарварду, вирішив довести, що саме нестача аскорбінової кислоти здатна викликати цингу.
Він дотримувався жорсткої дієти з пива, сиру та крекерів протягом довгих 19 тижнів. Зазвичай, захворювання проявляється раніше, але у Крандона перші симптоми цинги з’явилися майже через 5 місяців. Хірург відзначив випадання волосся, огрубіння шкіри і кровотечу фолікул. Правда, позбувся всіх цих неприємностей самовідданий лікар дуже швидко. Всього 1 ін’єкція 1000 міліграмів вітаміну C і на наступний день його організм пішов на поправку.
5. Отрута кураре
Про те, наскільки небезпечна для людини отрута кураре, відомо навіть школярам. Однак ця речовина застосовується і в медицині. У 1944 році відважний американський лікар Роджер Сміт зважився на безпрецедентний експеримент. Під контролем колег він ввів собі отруту кураре. Незабаром лікар почав відчувати на собі дію цієї речовини: параліч горлових м’язів і кінцівок, проблеми з диханням.
Завдяки реанімаційним діям, Сміт був врятований. А його експеримент на собі допоміг вченим виявити механізм дії кураре на людину. Його в невеликих дозах використовують під час операційних втручань на черевній порожнині, для розслаблення м’язів.
6. Порятунок від корабельної аварії
У 1952 році відважний французький лікар з Булоні Ален Бомбар на гумовому човні переплив Атлантичний океан. Щоб проплисти від Канарських островів до Барбадосу йому знадобилося 65 днів. Метою експерименту цього героя стало з’ясувати, що губить людей, які вижили після корабельної аварії у відкритому морі. Основною причиною смерті месьє Бомбар назвав не спрагу і голод, а страх і паніку. Він довів, що харчуючись планктоном і сирою рибою цілком можна винести настільки суворе випробування.
Правда, лікар втратив цілих 25 кг ваги і його рівень гемоглобіну був вкрай низьким, але він вижив і показав приклад людству. Свої спостереження Ален Бомбар публікував у книзі «За бортом по своїй волі». Довгі роки він отримував вдячні листи від жертв корабельної аварії, які змогли вціліти, завдяки його унікальному експерименту на собі.
7. Гастрит і виразка шлунка
Як ви думаєте, хто зміг довести, що бактерія Helicobacter pylori провокує такі поширені захворювання, як гастрит і виразка шлунка? Відважні вчені з Австралії Робін Уоррен і Баррі Маршалл!
Останній випив рідину, в якій знаходилася культура цих бактерій, що спровокувало у піддослідного розвиток гастриту. Жертва заради здоров’я людства була удостоєна в 2005 році Нобелівської премії. Тепер ми точно знаємо, що виразка – це не результат стресу і неправильного харчування разом зі шкідливими звичками.
Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі