Вони заслужили визнання та захоплення публіки. За життя їм аплодували величезні зали, а шанувальники буквально носили їх на руках. Поряд із популярністю та всесоюзною славою вони переживали особисті драми, хвороби та непоправні втрати.
Далі – про життєві трагедії відомих актрис радянського кінематографа.
Наталія Кустинська
“Російська Бріжит Бардо”, як її називали французькі ЗМІ, багато що пережила – 6 разів виходила заміж, втратила сина, захоплювалася алкоголем. Ці події, швидше за все, позначилися на характері та поведінці актриси. Наталія Кустинська була різкою та нетерпимою, часто грубо висловлювалася про друзів та колег по цеху.
Можливо, акторка відчувала свою нереалізованість. Наталії Кустинській не вдалося отримати головні ролі в таких картинах, як “Кавказька полонянка”, “Дівчата”, “Женя, Женечка та Катюша”. Їй переважно діставалися ролі фатальних красунь, а режисери розглядали кандидатуру Кустинської лише для комедій і водевілей.
Кажуть, що Наталія Кустинська забрала чоловіка у своєї подруги та колеги з фільму “Три плюс два” Наталії Фатєєвої. Однак Кустинська стверджувала, що Борис Єгоров закохався в неї без пам’яті і буквально оселився на її сходовій клітці. Шлюб із відомим космонавтом став для акторки перепусткою у розкішне світське життя – величезна квартира, іномарка, поїздки за кордон. Однак у 1991 році казка закінчилася – подружжя подало на розлучення. Потім були алкогольна залежність, передчасна смерть сина та повна самотність актриси.
Наталія Кустинська померла у 2012 році, в останні роки життя нею опікувалися волонтери.
Катерина Савінова
Справжня сибірячка Катерина Савінова прожила коротке життя, де було місцю і народній любові, і забуттю, і тяжкому захворюванню.
Як і її героїня Фрося Бурлакова, Савінова не змогла вступити до театрального інституту з першого разу. Проте вже через пів року їй вдалося-таки стати студенткою ВДІКу та навчатися разом із В’ячеславом Тихоновим та Нонною Мордюковою.
Після дебюту у фільмі “Кубанські козаки” Савіновій діставалися лише другорядні та епізодичні ролі. Є версія, що режисер “Кубанських козаків” намагався приставати до Катерини, за що схопив ляпас. Той заявив, куди слід, і головні ролі акторці не давали.
Найяскравіша роль Катерини Савінової – у фільмі “Приходьте завтра”, де вона також виконала всі вокальні партії своєї героїні Фросі. Режисером та сценаристом картини був чоловік актриси Євген Ташков, який писав сценарій спеціально під Савінову. Московські колеги критикували картину за “вульгарність”, а саму Катерину називали бездарністю. Проте глядач просто любив безпосередню і голосисту Фросю, так майстерно втілену Катериною Савіновою.
Здавалося б, усе налагодилося, але здоров’я актриси дало тріщину. Після зйомок у неї діагностували тяжке захворювання – бруцельоз, що дав ускладнення на нервову систему. Актриса часто лежала у лікарнях, мало знімалася у кіно. У неї почала розвиватися депресія, а після – шизофренія.
Одна з подруг акторки згадує, що Савінова розповідала їй про голоси, які спонукали її на самогубство заради порятунку сина.
В 1970 актриса кинулася під поїзд на вузловій станції Новосибірська. Її синові було 13 років і в нього залишилося мало спогадів про свою відому та талановиту маму.
Тетяна Самойлова
Тетяна Самойлова, відома за ролями у фільмах “Летять журавлі”, “Ненаправлений лист”, “Анна Кареніна”, здобула не просто всесоюзну, а світову славу. Фільм “Летять журавлі” завоював Золоту пальмову гілку кінофестивалю Канна.
Актриса тричі виходила заміж офіційно та один шлюб був незареєстрованим. Перший чоловік актриси – Василь Лановий. Вона завагітніла від нього двійнятами і зробила аборт, бо не хотіла переривати акторську кар’єру. Єдиного сина Самойлова народила від третього чоловіка Едуарда Машковича. Коли хлопчикові було 2 роки, його батьки розлучилися. Самойлова заборонила колишньому чоловікові бачитися з сином, а той не дуже й прагнув.
Після розлучення Тетяна Самойлова багато гастролювала та знімалася у кіно, тому їй довелося віддати сина до інтернату.
Після 1975 року актриса практично не знімалася у кіно. Син виріс і виїхав до Америки. Зрідка дзвонив матері і лише кілька разів приїжджав у гості. Тетяна Самойлова почала пити, часто приходила до театру напідпитку і зривала спектаклі.
На заході свого життя актриса часто йшла з дому, потім її знаходили в лікарнях, де вона проходила черговий курс лікування, і все повторювалося знову.
Серце легендарної актриси перестало битися 4 травня 2014 року. Вона пішла з життя в 80 років.
Олександра Зав’ялова
Прекрасна актриса, яка зіграла роль Серафими Кличкової (Пістімеї Морозової) у фільмі “Тіні зникають опівдні”, прожила нелегке, але дуже яскраве життя.
1961 року Олександра Зав’ялова, яка закінчила Ленінградський театральний інститут і зіграла кілька ролей у кіно, потрапила на обкладинку американського журналу Life. Далі було заміжжя та народження доньки, тимчасова перерва в акторській кар’єрі. Під час проведення Московського міжнародного кінофестивалю Звягінцева, єдина серед російських актрис, отримала запрошення на звану вечерю в американському посольстві.
У 1964 році в актриси спалахнув бурхливий роман із американським бізнесменом. Вона розлучилася з чоловіком. За парою закоханих спостерігали із КДБ. Актрису звинуватили у неблагонадійності, а її коханого – у шпигунстві та видворили з СРСР. Потім були стосунки з режисером Резо Есадзе, які закінчилися через ревність і деспотичність з боку партнера.
Після зйомок у кінострічці “Тіні зникають опівдні” на актрису очікувало повне забуття та депресія. Через нервові зриви вона потрапила до психіатричної лікарні. Старшу доньку актриси забрав її батько, а маленького сина визначили до інтернату. Поки Олександра Зав’ялова була у лікарні, її квартиру пограбували. Після повернення актриса стала агресивною, озлобленою, розчарованою в житті жінкою.
У 2016 році, за день до свого 80-річчя Олександра Зав’ялова отримала ножове поранення та померла у своїй квартирі в Санкт-Петербурзі. Винним у вбивстві визнали її сина Петра.
Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі