Міцніше за баранку тримайсь… комп’ютер?

Безпілотний автомобіль не розкіш, а засіб пересування. Ще зовсім недавно присутність на дорозі машини без водія вважалося фантастикою. Однак за останні роки технології так широко зробили крок вперед, що ми потрапили прямо в майбутнє.

Так що ж таке безпілотне авто, і з чим його їдять?

За великим рахунком, нічого особливо фантастичного в цьому явищі немає. Адже не дивуємося ж ми автопілоту в літаку. Принцип тут приблизно такий же. На відміну від безпілотних літаючих ґаджетів, які все-таки контролюються оператором з землі.

Отже, беспілот пересувається самостійно з пункту А в пункт Б. При цьому він використовує дані з завантажених в керуючий комп’ютер карт, а також інформацію з глобальної мережі про затори та інше. На поворотах знижує швидкість, а по прямій – прискорюється. При цьому вибирає оптимальний маршрут та місце для парковки. Сам же і паркується. Крім того, він чітко бачить крізь дощ, туман і сніг. Розпізнає інші транспортні засоби, сигнали світлофора. Вся ця «розумність» машини досягається за допомогою точної електроніки.

Серце безпілотника – лідар або лазерний далекомір.

Він створює 3D-карту місцевості радіусом до 100 метрів навколо авто. Далі очі машини – радари. Як правило, їх чотири, іноді більше. Пристрій, що визначає GPS-координати – датчик положення. З його допомогою відстежується шлях автомобіля. Ну і, звичайно ж, відеокамери. Вони фіксують сигнали світлофорів, визначають потенційно небезпечну відстань до різних об’єктів. Словом, поряд з радарами служать для забезпечення безпеки пересування.

Резюмуємо – ви сідаєте в машину, де вже задані всі параметри і спокійно їдете, на ходу займаючись своїми справами. Наприклад, переглядаючи стрічку новин або викладаючи подробиці поїздки в соцмережі.

Трохи історії…

А чи знаєте ви, що безпілотному автотранспорту вже майже 100 років?! Ну, добре, не самому транспорту, а ідеї його створення. Ще в 30-і роки минулого століття компанія General Motors висувала 2 принципи управління автомобілем без посередництва водія. Один з них – споруда спеціальних трас, а ось другий – управління з допомогою радіосигналів. З їх допомогою мало контролюватися положення машини на дорозі. Зрештою, ця концепція і була взята за основу того, що зараз ми називаємо безпілотним автомобілем. У 50-х роках все та ж General Motors протестувала перший «розумний» автомобіль. Але там був все-таки більше задіяний перший принцип – під трасою був прокладений електрокабель, а машина взаємодіяла з ним за допомогою магнітних датчиків.

Але вже в 1961 році фахівці компанії Mercedes-Benz продемонстрували зацікавленій публіці практично повністю автоматизований автофургон. Важив цей концепт-кар більше п’яти тонн. І весь салон фургона займали електронні мізки.

Ну а далі розвиток безпілотного транспорту понісся зі швидкістю якщо не світла, то звуку! До середини 90-х років на суд глядачів представили 2 роботизованих автомобіля VaMP і VITA-2. Вони вміли перебудовуватися і змінювати ряд, обганяти інші машини, стежити за дистанцією і пересуванням інших учасників руху. При цьому на повному автопілоті вони могли пересуватися зі швидкістю до 130 км/год!

Варто також зазначии, що деякі розробки, отримані в процесі винаходу безпілотного транспорту, лягли в основу пристроїв, які використовуються і в звичайних автомобілях. Наприклад, система круїз-контроль. А робокари для промислових підприємств і складської логістики існують і успішно використовуються вже років двадцять.

…і географії.

Російський IT-гігант Яндекс. Фахівці стверджують, що його нейромережі можна використовувати практично в будь-якій машині. Тоді як основні автомобільні компанії все-таки «заточують» і мережі, і ПО під себе. Недарма беспілоти Яндекс вже охрестили «вбивцею таксистів». До речі, для спокою пасажирів в кабіні безпілотного Яндекс.Таксі встановлений планшет, на якому відображаються всі дії автомобіля в реальному часі. За запевненнями сміливців, які вже протестували такі авто, боязнь що електроніка «почне чудити» проходить за лічені хвилини.

Само собою, не обійшлося і без всюдисущого Google! Він ще в середині нульових показав свій безпілотник Waymo. Але в процесі експлуатації виявився ряд недоліків. Так, наприклад, він не вмів їздити в дощ, сніг і туман. Все тому, що машина ідентифікувала місцевість за допомогою заздалегідь відзнятих фото.

Також Waymo ще в 2014 році не відрізняв зім’ятий папір від каменю і не розпізнавав сигнали світлофора. Фахівці компанії обіцяли виправити ці огріхи до 2020 року. Ну, ось він уже й настав …

Зараз беспілоти випускають і Toyota, і Honda, і Mercedes і багато інших. У 2017 році практично всі світові автогіганти заявили про розробки власних концепцій роботизованих автомобілів. І, судячи з усього, в цьому плані зробили крок назад, на відміну від Яндекса. Все-таки універсальність системи ставить його на сходинку вище.

Не тільки таксі

Як тільки безпілотні автомобілі почали переможну ходу по світу, логістичні компанії моментально відреагували на це явище. Дійсно, що може бути вигідніше, ніж використовувати роботизацію в перевезенні великих обсягів вантажів? І справді, паралельно з легковими безпілотниками йшов розвиток робокарів вантажних. В даний момент робо-вантажівки створюють і тестують такі гіганти як Mercedes і Volvo.

Але лідером на ринку стала Tesla Semi Truck! Технічні характеристики цієї вантажівки вразили навіть найзапекліших скептиків. Заявлений ресурс роботи становить 1 мільйон кілометрів – цього вистачить, щоб об’їхати земну кулю 40 разів!

Одним з найважливіших показників безпілотних вантажівок є той факт, що колона з декількох машин розтягується всього лише на 80 метрів. Для порівняння, дизельна колона досягає в довжину 150 метрів. Правда тут водій таки необхідний. Все-таки гігантський автопоїзд на дорозі без спостерігача, це поки що не відповідає умовам безпеки. Знову ж рух по місту і парковку 50-тонного монстра, електроніці довіряти побоюються. Але сидить водій тільки в головній машині. Один!

Слово автолюбителям

Не дати слова любителям хвацько поганяти за кермом, було б несправедливо. І тут думки, як зазвичай, полярні. По суті, суперечка така сама, що і між фанатами АКПП і механіки. Професійні водії, природно, проти таких нововведень, вважаючи, що ніяка електроніка не замінить людини. А ті, кому потрібно просто з комфортом дістатися до пункту призначення, незабаром найімовірніше перестануть помічати, є там хтось за кермом, чи ні.