Чому коти… Сидять в коробках, влаштовують нічні перегони, божеволіють від запаху хлорки і таке інше? Більшість власників вусатих-хвостатих не знають відповідей на ці одвічні питання. А ми відповімо, до того ж цілком науково!
Редакція Joy-pup.сom знайшла пояснення дивним котячим звичкам, які викликають здоровий академічний інтерес у господарів. Отже, читайте, чому коти…
Ненавидять купатися
Ну, по-перше, не всі. Окремі породи, наприклад, мейн-куни та сервали, обожнюють хлюпатися у воді. Зустрічаються унікальні «водоплавні» екземпляри, які залюбки розсікають хвилі в теплій ванні. Чимало котів зацікавлено спостерігають за цівкою, що тече з крану, ловлять лапкою бризки, а за нагоди – навіть рибку у мисці. Проте більшість котів дійсно несамовито протестують проти купання.
Дослідники вважають, що це інстинкт, успадкований від диких предків: здебільшого вони полювали на дрібних гризунів і пташок, тобто, сухопутну здобич. А от контакт з водою спричиняв суцільні неприємності. По-перше, специфічний запах мокрої шерсті відлякує потенційну жертву. По-друге, підшерсток втрачає теплоізоляційні властивості і тварина сильно мерзне. І по-третє, змокле хутро швидко вимазується, а це суперечить неймовірно чистоплотній котячій натурі.
Є й інше пояснення, суто побутове. Котів лякає шум води, що струменить у ванну і дратує аромат шампунів, та ще їх силоміць утримують, тому вони застосовують зуби, пазурі та загрозливо виють. І ні, це зовсім не смішно. Обізнані фелінологи не радять купати кішок без нагальної потреби: насамперед, вони переживають неабиякий стрес і до того ж чудово миються самі.
Не вміють спускатися з дерев
Як правило, кішки видираються на дерева аж ніяк не задля розваги: їх заганяє туди страх. А тоді сидять на запаморочливій висоті і жалібно нявкають, не знаючи, як повернутися на землю. У чому справа? Зверніть увагу, як загнуті котячі пазурі: ними зручно чіплятися за стовбур, рухаючись догори, та для спуску така форма не годиться.
Було б логічно спуститися хвостом уперед, але розгублена киця не бачить, що у неї за спиною, а рухатися у невідомість небезпечно. Деколи бідолашного верхолаза вдається приманити смаколиком, та зазвичай доводиться викликати рятівників. Втім, трапляються виняткові таланти, котрі засвоюють ці екстремальні навички.
Впадають в екстаз від запаху хлорки
Ваш кіт теж у захваті від «Доместосу» і «Білизни»? Качається по підлозі, приймає чудернацькі пози, мурчить, словом, балдіє. Нічого дивного. В цьому різкому запаху їм ввижаються феромони, тобто закличні сигнали ймовірного шлюбного партнера (або суперника). На кастрованих тварин вони діють так само, тому вихований котик може «позначити» свіжовипрану постіль, аби перекрити запах уявного чужинця.
Часом кішки заходяться вилизувати поверхні, вимиті хлормістким розчином. Це вкрай небезпечно: токсична речовина може спричинити тяжке отруєння. Якщо вас турбує здоров’я улюбленця, відмовтеся від хлорованої побутової хімії, адже на ринку вдосталь інших ефективних засобів.
«Зависають» у дверях
«Відкрий мені двері, я не пам’ятаю, навіщо». Знайомо? Ні, вони не знущаються і не вередують. Програмерський жарт про котячий пінг і повільне з’єднання, звичайно, прикольний, але ми виявили наукове обґрунтування.
Ви ще не забули, що коти – хижаки? Так от, їм необхідно контролювати усю територію. Вони не стільки хочуть вийти/увійти, скільки прагнуть перевірити – раптом там причаївся підступний ворог, забігла знахабніла миша, або їдять щось смачненьке, а котик не знає. А ви тут перекрили увесь краєвид своїми недолугими дверима, відкрийте негайно, чудово, повертайтеся на диван.
Викидають їжу з миски
Багато котів старанно викидають корм на підлогу – інакше їм, бачте, не смакує. Бувають «естети», які настромлюють шматочки м’яса на пазурі і делікатно їдять з власної «виделочки». Уявіть собі, вони не пустують і зовсім не хочуть порушити ваш порядок.
Справа в тому, що котячі вібриси (які ми називаємо вусами) неймовірно чутливі, адже до них підведені сотні нервових закінчень. Котам неприємно, коли вуса торкаються країв посуду, тому вони знаходять ось такий вихід з положення. До речі, з тієї ж причини вони воліють пити з відерця чи то з тазика.
Не бачать під носом
Насправді у кішок надзвичайно гострий зір: вони надовго завмирають, витріщившись в якийсь кут, тому що, наприклад, під стелею гойдається тонесенька павутинка. (А ми ж гадали, у нас завівся привид!) Але те, що лежить під самісіньким носом, вони розгледіти не в стані, заважає вроджена далекозорість.
Кішки не можуть сфокусувати погляд на ближньому об’єкті, скоріш відчують його присутність (див. про вібриси). Оптимальна відстань для котячого ока –– 50 см. Зате кольори вони розрізняють, щоправда, дещо гірше від людини. Хоч у чомусь ми їх перевершили! З цього приводу купіть котикові м’ячик: синій або зелений, можна червоний, але краще жовтий.
Бігають ночами
У домашніх котів немає відчуття часу. Їм, м’яко кажучи, все одно, день чи ніч, чи що ви там собі вигадали. До речі, ви знали, що кіт здатний проспати більше 20 годин на добу і це цілком нормально?
Тому що вони…Правильно, хижаки! Їм потрібно регулярно розминати м’язи та відпрацьовувати мисливську майстерність. Якщо котикові раптово спало на думку політати, він не захворів і не з’їхав з глузду. То й що, що 3 година ночі? Просто він так захотів, що неясно? 😉
Риються в лотку так, наче закопують мамонта
А ще – шкрябають підлогу. І стіни. Довго, голосно, старанно. Цей ритуал також продиктований інстинктом. Кішки ретельно закопують відходи своєї життєдіяльності, оскільки.. так-так, винятково чистоплотні.
Інша річ, що розміри лотка не завжди дозволяють зарити екскременти, але їх це не зупиняє – вони ревно копають навкруги. Або кличуть господаря, щоб зайвий раз не забруднити лапки. Загалом коти ставляться до нас непогано, але врешті решт, хто тут мій раб?
Полюбляють сидіти у коробках
З цією звичкою все неоднозначно. Вчені висувають кілька гіпотез. Можливо, причина у прадавньому хижацькому інстинкті: кіт сприймає коробку як надійне укриття, де можна влаштувати засідку на здобич. Знову ж таки, це безпечне місце, у якому зручно ховатися від ворогів, а заодно спостерігати за тим, що робиться кругом.
Є ще одне цікаве припущення. Доведено, що найкомфортніша температура навколишнього середовища для кішок – 30-36°С. Навряд чи у когось вдома така спека. У тісному просторі коробки тепло зберігається набагато краще, тому котикам там добре.
Вочевидь, з тієї ж причини вони залазять у пакети, вази, баняки, шафи – всюди, де можна затишно згорнутися калачиком і нарешті зігрітися. Хоча…можливо, котики просто розважаються. Хто ж їх розбере. 😉
Ми, звичайно, можемо й надалі уявляти себе вінцем творіння. Але насправді нами правлять коти. Та й загалом тварини набагато розумніші, ніж ми думаємо.
Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі