Вчені вважають, що кішки і собаки відіграли неабияку роль в еволюції людства, оскільки стали першими тваринами, яких почали сприймати як домашніх улюбленців. Вони співіснують з людьми понад 10 тисяч років. Здавалося б, давно пора знайти спільну мову, але вони залишаються непримиренними ворогами. В чому справа?
Joy-pup.сom з’ясував, чому собаки і кішки не люблять одне одного. Виявляється, у взаємної антипатії є цілком обґрунтовані причини.
Генетична неприязнь
Є гіпотеза, що вороже ставлення до кішок закріплено у собак на генетичному рівні. У первісні часи великі шаблезубі кішки – люті та хижі предки сучасних котів – нерідко нападали на диких собак. Цілком можливо, що одомашнені собаки досі вбачають в кішках загрозу. Існує і більш правдоподібне пояснення. Зоологи виявили, що котячий організм виділяє специфічний фермент, який збуджує собак і провокує їх на агресію.
Різні мисливські повадки
І котячі, і псові належать до ряду хижаків. Ось тільки полюють вони по-різному. Коти – переконані одинаки, вони терплячі і спостережливі, можуть годинами вистежувати жертву, і нападають одним влучним кидком. Собаки –стайні істоти, і крім цього, сприймають всіх дрібних тварин. які не належать до їхнього сімейства, за потенційну дичину. Вони переслідують і заганяють жертву зі «спортивного інтересу». Зазвичай собака кидається до кішки не тому, що хоче її загризти, а просто з цікавості – обнюхати і познайомитися. Кішка не розуміє його намірів і рятується втечею або пускає в хід пазурі, намагаючись влучити по чутливому носі. Яка вже тут дружба!
Різні стосунки з людиною
Наші далекі предки добре розуміли, навіщо приручають дикого пса: якщо його годувати, він буде охороняти житло, захищати від ворогів і допомагати на полюванні. А ось годувати кота нікому не спадало на думку: він сам здобував собі їжу (тобто ловив щурів та мишей), за що йому дозволяли погрітися біля вогню. Тому навіть у домашніх, диванних кішок зберігся незалежний характер, і цілком ймовірно, що вони злегка зневажають собак за безмежну відданість господарям.
Різні темпераменти
Часом здається, що ці домашні вихованці з різних планет. Кішки по натурі інтроверти (за винятком небагатьох особливо товариських порід). Вони не люблять надмірної уваги, обіймів, бурхливої ласки, сплять по 16 годин на добу і приходять, коли самі забажають. Собаки – абсолютні екстраверти. Вони щасливі, коли господар звертає на них увагу, і ладні всюди його супроводжувати, облизувати з ніг до голови, приносити м’ячик, невтомно бавитись і висловлювати непідробний захват просто від того, що людина поруч.
Різна мова тіла
Коли собака вимахує хвостом – це прояв дружелюбності. Кішка махає хвостом, коли роздратована і розсерджена. Опущений собачий хвіст – це ознака провини або печалі. Опущений котячий хвіст – це рівний, спокійний настрій. Собака вигинає спину і припадає на передні лапи, закликаючи побавитись. Така ж поза у кішки означає найвищий ступінь гніву і готовність до нападу. Вони просто не розуміють одне одного!
І все-таки вони здатні дружити!
Принаймні, мирно співіснувати. Відомий не один випадок, коли величезні, злісні «від природи» собаки виховували маленьких кошенят як своїх дитинчат. І навпаки – кішки вигодовували щенят, і ті навіть набували деяких котячих повадок, ось тільки нявкати так і не навчилися.
Чимало людей можуть підтвердити: кішки і собаки, які живуть під одним дахом, нерідко стають друзями і союзниками. Разом бавляться, разом сплять і разом пустують, незважаючи на різні хромосомні набори, темпераменти і звички.
Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі