Пандемія коронавірусу перевернула нашу реальність і змусила пристосуватися до нових умов існування. Хоча усе це важко вкладається у голові, але світ змінюється на очах і разом з ним змінюємося ми.
Користувачі популярної соцмережі розповіли, яких нових звичок набули і що зрозуміли за час карантину. Дещо із цього справді тимчасове, а дещо залишиться назавжди. Joy-pup.com публікує деякі коментарі зі збереженням анонімності авторів.
Ми зробилися підозрілі та насторожені
Я ось наприклад обходжу людей за два метри, не заходжу в ліфт, коли там хтось є, і напевне ще довго не буду цьомкати когось при зустрічі.
Я подумала, що ті дитячі майданчики і без вірусу не надто безпечне місце для прогулянок з дитиною, тож певне краще їх оминати. І ще мрію, щоб люди не тиснулися до мене в черзі, тож ті знаки краще залишити.
З жінкою перестав спати, на всякий випадок.
Постараюся. щоб мізантропія не перейшла в соціопатію. 😉 А якщо серйозно, я почала сахатися людей і з осудом дивитися на тих, хто збирається більше двох.
Радію, що можна обходити людей десятою дорогою, не викликаючи підозри. З’явилася звичка волати на весь магазин: «Не підходь до людей, вони заразні!».
От обійматися-цьомкатися я і до карантину не дуже любила. Тепер, мабуть, дистанція буде від усіх назавжди. Зараз, спускаючись ліфтом, нікого в попутники не беру, скидаючи виклик на нижчих поверхах. Розумію, що сусідам знизу це не дуже приємно, тому після карантину припиню це «неподобство».:)
Прошу людей в магазині на касі не підходити надто близько. Раніше дуже дратувало чиєсь дихання в спину, але переважно незручно було просити відійти подалі. Тепер норм.)
Спускаю собак, якщо хтось наближається ближче за 2 метри – норм, працює.))
Давайте, будь ласка, залишимо дистанцію у 1,5/2 метра і після карантину. Мені дуже зайшло.)
Схибилися на гігієні
У масці буду ходити ще довго. В супермаркети та інші злачні місця – тільки у рукавичках.
Ношу руки перед собою, як хірург, поки не помию, як з надвору приходжу. Щоб не торкнутись чого бува.
Руки антисептиком пирскати при кожному доторку до не-своєї поверхні.
Перестали користуватись ліфтом взагалі, звикли мити руки і обличчя після вулиці, та і взагалі мити руки кожні 5 хвилин)) Мити овочі і фрукти з милом – це я мабуть буду робити ще кілька років. Майже перестала торкатись обличчя руками, бо то завжди була така погана звичка.
Мити підлоги через день. Хоча думаю, що після карантину це швидко пройде.
Буду протирати антисептиком телефони, вимикачі, клямки. Не буду підходити близько до людей.
Говорити кур’єрам «залиште біля дверей», натискати кнопки ключем, носити маленькі креми для рук у всіх кишенях, протирати пакети/ консерви і упаковки після супермаркету.
Полюбили ходити пішки
Доводжу свого собаку до «сказу». )) З прогулянками за містом, довжиною або 22км, або 35 км.
Ходжу на 8 поверх пішки))) Ліфтом не користуюся 😂😂😂, але поки не схудла.
Гуляти в лісі! Це тепер назавжди найсолодша мрія, ще й з присмаком забороненого плоду.
Набули нового стилю
Я оце думаю, що на масові заходи з натовпами, типу фестивалів, ходитиму в масці ще довго. В якійсь модній масці.))) Робитиму вигляд, що то все заради стилю.)
Почала підшуковувати стильну маску з кишенькою для фільтру. Не за всі гроші. І захисні окуляри. А так… Я й без того постійно мила руки, як єнот-полоскун. І від готівки відмовилась.
Я взагалі не знаю чим похвалитись, як житель приватного сектору.)) Єдина звичка, яка залишиться у мене і після карантину, це таскати постійно маску з собою! Мабуть і на річку теж.)
Раціональніше використовуємо час
Я перестану робити ці довбані закупки продуктів на тиждень раз на тиждень. От нічого не бісить, а збирати і потім котити до машини візок «з гіркою», а тоді все це на горбу додому – ну капець просто! )))
А я навпаки, тепер буду робити закупки на місяць з доставкою до дому з магазину)) Якщо доставки залишаться.))
Дуже сподобалось накупити багато продуктів, і можна зготувати що завгодно, не треба бігти в магазин.
Закуповуватись раз на два тижні для мене дуже хороша звичка, набагато менше витрачаєш. І малу переведу на напівдистанційку, якщо таке можливо, – типу, приходити тільки на контрольні.
Запасатись їжею та мильнорильними як востаннє, сплачувати інтернет та зв‘язок на три місяці вперед.
Простіше ставимося до своєї зовнішності
Не користуюся косметикою! Макіяж обтяжує.
Задумалась, чи варто в майбутньому робити покриття нігтів гель-лаком.
Полюбила спортивні штани, хоча раніше навіть джинси – це була вимушена необхідність, – тільки сукенки.
Здихалась звички малюватися, фарбую тільки брови.
Більше їмо і спимо
Звичка багато їсти. Більше їси – більше сміття. Багато сміття – можливість вийти на вулицю викинути мотлох. 😂😂😂
З’явилася прекрасна звичка не прокидатися раніше одинадцятої години дня. Я у захваті!
Своїх звичок не змінила, виявила тільки, що діти мають звичку їсти 4 рази на день…)))
Майже полюбила готувати. На 39му році життя 😆 А ще з’явилась погана звичка довго спати… Тяжко буде відвикнути від кайфу.
Виявив шляхом досліду. що для мене найкращий час вставання з ліжка – близько 11 ранку.
Навчилися усвідомлювати свої та чужі дії
Повісила на ключницю засоби захисту, щоб не забувати одягти ті рукавички і маску. Звикла користуватись кремом для рук, хоча ніколи не мала в ньому потреби раніше.
Відкривати двері плечем. Натискати кнопки ліктем або кісточками пальців. Не чіпати руками обличчя. дивишся серіальчик і думаєш: як це він їй пальця в рота засунув і не продезинфікував перед цим?
Які звички, сказати важко, але з’явилось розуміння того, як часто хочеться пошкрябати власну мармизу. ))) А ще потроху звикаю до безпробочного Києва. Зіскакувати з цього буде дуже нервово.
Помічаю моменти, коли герої фільму торкаються обличчя. Невдоволено цикаю.
Звички з гігієни та неторкання руками загальних механізмів, дверей та поручнів були і раніше. До незнайомих і раніше не притулявся. Нічого нового з скілів не отримав. Хіба що уважність до дрібниць, яка і так була висока, ще більше загострилась.
Зрозуміли дещо важливе
Коли скінчиться карантин… Додому взагалі приходити не буду!
Відколи припинила їсти в ресторанах, виявилось, що всі родичі віртуозні майстер-шефи) Перестала реагувати вголос на помилки тих, з ким зачинена на карантині. Тепер 100 разів думаю!
Я й раніше дуже не любила, коли хтось надто близько підходить. Зі звичок тепер дуже гарна – вірно оцінювати власні матеріальні можливості та відкидати зайві витрати.
Відчула цінність школи і садочку, коли все працювало і зрозуміла, що дистанційна школа – то не наше)). Дистанція на касі навіть подобається и хоч би усі звикли. Бісять рукавички з целофану, в них неможливо відкрити потім пакетик😜.
Є одна нова звичка: я більше нічого не планую далі завтрашнього дня.
Не поспішаю.
Почала протирати антисептиком, включаючи кота. А насправді – з’явилась навіть не звичка, а розуміння цінності кожної травинки, билинки і промінчика. любої дрібнички. Побачити квітучу черемху – щастя.
З часом ми обов’язково повернемося до звичайного життя і напевно перестанемо робити переважну частину із того, що робимо зараз. Але дещо залишиться з нами назавжди.
А які нові звички з’явилися у вас?
Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі