Оборона Порт-Артура: Як захопити фортецю, а у підсумку програти?

Це може здатися дивним, але героїчна оборона Порт-Артура невідома багатьом представникам сучасної молоді.

Зрозуміло, їм набагато цікавіше переглянути новини про те, як Apple випустив новий смартфон, грати у різні ігри онлайн з друзями, ніж дізнатися про героїчні подвиги наших дідів у російсько-японській війні. Ми вирішили заповнити цю прогалину, розповівши про оборону Порт-Артура 1904 року коротко та по суті.

З чого почався конфлікт?

Початок конфлікту було покладено ще до 19 століття, коли у 1898 році Росія орендувала у Китаю Ляодунський півострів. Саме у південній частині цього півострова й розташовувалася фортеця Порт-Артур.

Варто було лише російсько-японській війні початися (а сталася ця подія 21 квітня 1904 року), як японці миттво здійснили атаку на порт-артурську ескадру, а остання понесла неймовірні втрати.

Друга армія легендарного японського генерала Оку на суші прагнула з першого ж разу захопити Порт-Артур, але не тут-то було – російська армія як слід дала японцям по зубах, забравши життя у 5000 солдатів. Російсько-японська оборона Порт-Артура набирала обертів. І все ж, перевага японців у солдатах та зброї виявилась настільки істотною, що Цзіньджоунські висоти опинилися під контролем японців.

Після кількох невдалих атак у виконанні армії генерала Куропаткіна, російська армія вирішила перечекати та зайняти позиції на Зелених горах приблизно в 20 км від Порт-Артура.

Можливо, японська армія атакувала б ще раніше, але всі карти їм сплутав загін крейсерів з Владивостока, якому вдалося знищити велику частину японського транспорту, який перевозив до місця бою серйозне озброєння в вигляді 11-дюймових знарядь.

І все ж, коли японська армія головнокомандувача Ноґі отримала серйозне підкріплення, 13 червня 1904 року вона спробувала взяти штурмом Зелені гори. Як не старалися російські війська протистояти явно більшим силам супротивника, у них нічого не вийшло.

17 липня російські війська змушені були відступити максимально близько до фортеці Порт-Артур. Багато істориків вважають саме цю дату початком війни за фортецю.

Навіщо Росії і Японії потрібен Порт-Артур?

“Росії потрібен був незамерзаючий порт на Тихому океані. Порт-Артур японці захопили ще під час війни з Китаєм, однак у подальшому багато країн почали вимагати від Японії відмовитися від прав на Порт-Артур. Він став належати Росії, але японці не хотіли з цим миритися. Найбільше їх не влаштовувало, що Росія розробляє свій план проникнення у Китай. Останню краплю до чаші японського терпіння додали й розмови про проект “Жовторосія”. Так й почалася російсько-японська війна”, – Олег Чистяков, кандидат історичних наук, військовий історик.

Перший штурм Порт-Артура

Порт-Артур був не тільки сухопутною фортецею, але й серйозним військово-морським портом. Незважаючи на такі рубежі оборони, далеко не всі зміцнення даної фортеці були успішно добудовані. Командував обороною генерал Стессель.

Найперший штурм японці почали 6 серпня. Сильна японська армія нападала вночі, але вона не очікувала того, що у російських солдатів є у наявності ракети та прожектори, які успішно відбивають будь-який нічний штурм. І все ж, через 5 днів японські солдати змогли прорватися вглиб російської оборони, але отримали серйозну відсіч. Сумарні втрати японців склали 15 000 солдатів, в той час як Росія втратила приблизно 6000 чоловік.

Другий штурм Порт-Артура

Генерал Ноґі зрозумів – російські війська не будуть взяті зненацька, тут необхідно застосувати планомірну облогу. До наступного нападу японські війська готувалися більше місяця, та вже 6 вересня 1904 року японці отримали дуже серйозне підкріплення й знову кинулися у бій. Три дні їм знадобилося на те, щоб узяти два редути – Кумірненський та Водопровідний – на Сході. Також під їх контроль перейшла гора Довга.

При спробі зробити те ж саме з горою Висока, японці знову зустріли серйозний опір з боку російських військ. Вже тоді мічман Влас’єв розробив унікальні міномети, які дуже добре відбивали усі атаки японців.

Можливо, втрати російських військ склали б набагато більше, ніж 1500 чоловік, якби не кораблі Тихоокеанської ескадри, які надавали їм підтримку. Втрати японців склали 7500 чоловік, причому більша частина з них були вбиті при спробах захоплення гори Високої.

Третій штурм Порт-Артура

Під час третього штурму фортеці японські війська підключили 11-дюймові знаряддя. З кожним днем їх ставало все більше та більше, й вже тоді здавалося, що відбити такий натиск просто неможливо.

12000 японських солдатів, які загинули під час 3 штурму фортеці, могли б це підтвердити.

Вже тоді стало зрозуміло, що росіяни не зможуть стримувати японський натиск вічно, адже у них закінчувалася їжа, в лікарнях не було де розміщувати поранених, так ще й такі хвороби, як тиф, дизентерія та цинга почали лютувати, забравши життя сотень людей.

Головне місце битви було перенесено на гору Високу. З цього й почався завершальний штурм.

Четвертий штурм Порт-Артура

Період з 13 по 22 листопада 1904 року. Величезна армія, що складається з 50000 солдатів під керівництвом генерала Ноґі, завдала удар по російським військам на горі Високій.

Кількість японських військових перевищувало російські сили у 25 разів, але, навіть незважаючи на це, полковник Микола Трет’яков не бажав здаватися, кидаючи на оборону усі сили, які тільки залишалися у російській армії.

22 листопада весь гарнізон російських солдатів був розбитий. Російські військові до останнього захищали гору від японських штурмових частин. 11 000 солдатів армії Японії – ось, якою ціною обійшлося захоплення гори Високої.

Як тільки японська армія захопила гору Висока, почався великомасштабний обстріл порту та міста. 2 грудня 1904 був вбитий начальник сухопутної оборони генерал Роман Кондратенко.

Здача Порт-Артура

19 грудня захисники фортеці відступили на останню лінію оборони, однак генерал Стессель зрозумів – усе скінчено, і 20 грудня їм була підписана капітуляція. З цього моменту Порт-Артур був втрачений для російських військових назавжди.

Самого генерала Стесселя засудили до смертної кари, яку потім замінили на 10 років ув’язнення, а ось захисники Порт-Артура були кинуті гинути голодною смертю.

Дізнатися більше про здачу Порт-Артура ви зможете, подивившись наступне відео:

Незавидна доля чекала й японського генерала Ноґі. Усвідомивши, скільки японських солдатів віддали свої життя у цій війні під його керівництвом, він покінчив життя самогубством.

Подейкують, що одними з його останніх слів були: “Єдине почуття, яке живе в мені зараз – це страждання та сором. Сором за те, що мені довелося витратити так багато людських життів й зброї на військову кампанію, яка навіть не була закінчена”.

За своєю значимістю та відвазі бійців оборону Порт-Артура дуже часто порівнюють з обороною Севастополя.