Якщо говорити про найпотужніші артилерійські системи різних країн-учасниць Другої світової війни, то обов’язково треба згадати радянську 203-мм гаубицю зразка 1931 року, більш відому як Б-4, або «Кувалда Сталіна». Найпотужніша зброя без будь-яких складнощів знищувала ДОТи та ДЗОТи, будівлі, скупчення ворожої бронетехніки та живої сили.
Бойовий шлях радянська гаубиця Б-4 почала ще Зимову війну. До речі, це саме фіни, а не німці назвали зброю «Кувалдою Сталіна» – настільки вони були вражені, зазнавши неймовірно руйнівної сили калібру 203-мм на собі. І хоч перші успіхи знаряддя показало у протистоянні з фінами, її справжня «зоряна» година припала саме на Велику Вітчизняну війну.
Зрозуміло, що в основному гармати такого великого калібру застосовувалися, як уже було сказано вище, або скупчення противника, або для знищення його укріплень і будівель, де він окопав. Але в документах, що дійшли до наших днів, збереглися записи про кілька нестандартних, але дуже вдалих застосувань гаубиці Б-4 проти гітлерівців.
Вперше дуже здивувала Б-4 німців у ході боїв на Курській дузі. Тоді знаряддя під командуванням капітана Василевського в критичній ситуації, коли танки і піхота противника стали прориватися на позиції артилеристів, вивів свою Кувалду Сталіна на пряме наведення. Приблизно з 500 метрів розрахунок Василевського застосував гаубицю як таку собі «протитанкову рушницю», вистріливши прямим наведенням по ворожому «Тигру». Розрахунок справився на відмінно – снаряд потрапив точно в ціль. Він не лише повністю розірвав німецький танк на частини, а й «смілив» усю гітлерівську піхоту, яка йшла під прикриттям бронетехніки.
Незабаром радянська розвідка дізналася про цікаву деталь: німці й подумати не могли, що проти них прямим наведенням так вдало, з «ювелірною» точністю, спрацювала гаубиця Б-4. Вони цілком серйозно вирішили, що проти них відпрацювала якась нова радянська артилерійська система, що мала дуже великий калібр.
Другий цікавий випадок нестандартного застосування «Кувалди Сталіна» стався вже ближче до кінця війни під час боїв у Німеччині. Чим ближче підбиралися радянські війська до «лігва» ворога, тим лютіший він чинив опір. На окремих ділянках німці та їхні союзники боролися буквально за кожну хату. Вибити противника з будинків завжди було великою проблемою, і ця робота оберталася, як правило, великими втратами, якщо поряд не було артилерії належного калібру.
У ході одного з таких боїв, коли німці зміцнилися в багатоповерхових будинках, зробивши з них неприступні фортеці, і трапився цікавий випадок. Тоді гаубиця Б-4 «послала» свій великий снаряд по одному з будинків, а він взяв і прошив його наскрізь, уразивши і другу будівлю з німцями. Що цікаво, обидві ці будівлі «склалися», як карткові будиночки. Розвідка РСЧА, відправлена вперед, незабаром з’ясувала, що одним пострілом розрахунок Б-4 знищив понад сотню німецьких солдатів, які тримали оборону в тих будинках. Цей розрахунок, до речі, представили до нагород, хоч це все й було, скоріше, справою лише великої удачі, а не майстерності. Тим не менш, без удачі на війні теж не було.
У ході одного з таких боїв, коли німці зміцнилися в багатоповерхових будинках, зробивши з них неприступні фортеці, і трапився цікавий випадок. Тоді гаубиця Б-4 «послала» свій великий снаряд по одному з будинків, а він взяв і прошив його наскрізь, уразивши і другу будівлю з німцями. Що цікаво, обидві ці будівлі «склалися», як карткові будиночки. Розвідка РСЧА, відправлена вперед, незабаром з’ясувала, що одним пострілом розрахунок Б-4 знищив понад сотню німецьких солдатів, які тримали оборону в тих будинках. Цей розрахунок, до речі, представили до нагород, хоч це все й було, скоріше, справою лише великої удачі, а не майстерності. Тим не менш, без удачі на війні теж не було.
Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі