Історія найсуворішої в’язниці США

Відома в’язниця на острові Алькатрас вже давно не функціонує, але згадки про це місце, як і багато років тому, лякають вбивць, злодіїв і мафію. В’язниця працювала 29 років, і за цей час десятки ув’язнених намагалися втекти. Якщо вірити інформації з офіційних звітів, не вдалося нікому. Сьогодні Joy-Pup розповість не тільки про спроби до втечі, а й про історію знаменитої в’язниці.

Від маяка до військової в’язниці

В середині ХIX століття сотні кораблів ходили до берегів Каліфорнії добувати золото. Для нормального плавання дуже не вистачало маяка, і він з’явився на острові Алькатрас в 1853 році. Під час Іспано-американської та Громадянської воєн туди відправляли полонених.

Місце дійсно підходило для ув’язнення людей. Дістатися до великої землі вплав було і без того непросто, а до того ж заважали часті припливи холодної води. У XIX столітті в’язниця ще не була такою страхітливою: полонених добре годували, випускали на прогулянки, а при нормальній поведінці могли звільнити раніше терміну.

Правила суворі, але не жорстокі

Розпочата в 1929 році, Велика депресія стала причиною небувалого розгулу організованої злочинності. Тюрми зі своїми функціями справлялися на трійку. У кожному виправному закладі було своє угруповання з лідерами з мафії. Державі терміново повинно було щось зробити, щоб налякати злочинців. Влада звернула свій погляд на «Алькатрас».

Почався непростий процес реформування старовинного форту. Розуміючи, що в тюрмі будуть міститися самі буйні і неадекватні злочинці, Міністерство юстиції виділило фінанси на перестроювання камер, посилення решіток, організацію постів охорони. У їдальнях навіть з’явилися розпилювачі сльозогінного газу з віддаленим керуванням.

Перші мафіозі, грабіжники і вбивці прибули на острів в 1934 році. Крім іншого, в числі піонерів «Алькатраса» виявилися Аль Капоне і Джордж Барнс. Ув’язнені не могли мати особистих речей, а право поспілкуватися з родичами потрібно було заслужити наполегливою працею.

Деякі методи Джеймса Джонстона – першого начальника нової в’язниці – були досить незвичайними. Так, для засуджених кілька разів на тиждень вводили «час тиші», протягом якого не можна було видавати будь-які звуки. На думку керівництва «Алькатраса», такий захід мав придушити бажання злочинців чинити опір.

За часів Джонстона фіксувалися випадки погіршення психічного стану ув’язнених. Тільки після відставки директора ситуація трохи покращилася, і ув’язненим дали можливість раз на тиждень грати музику, малювати або дивитися фільми.

Бігти – не варіант

За 29 років роботи «Алькатраса» було зафіксовано 36 спроб втечі. Офіційні дані такі, що всі вони були невдалими.

Одна з найжорстокіших спроб втечі трапилася в травні 1946 року. Група в’язнів захопила заручників, а керівництво в’язниці змушене було звернутися за допомогою до морських піхотинців. Тоді в перестрілках загинуло троє охоронців.

За всю історію «Алькатраса» є тільки одна спірна спроба втечі, датована 1962 роком. П’ять в’язнів більше року готували втечу, змогли вибратися на вулицю через дах і попливли на саморобних плотах. Поліція запевняла, що втікачі потонули, але інформації про винесених на берег тілах не надходило. У 2003 році провідне шоу «Руйнівники легенд» винесло вердикт, що втеча дійсно могла бути успішною. Вже через рік, в 1963, в’язниця закрилася через надмірні витрати на модернізацію. Хоча багато хто вважає реальною причиною закриття ту саму вдалу втечу.

Сучасний «Алькатрас» є частиною Національної зони відпочинку «Золоті ворота». Острів, який колись лякав найвідчайдушніших бандитів, сьогодні відкритий для туристів. Joy-Pup радить подумати про внесення «Алькатраса» в тревел-лист.