Майбутнє дистанційної освіти: прогнози та припущення

Майбутнє дистанційної освіти: прогнози та припущення

400

20 років тому дистанційне навчання в Україні здавалося нереальним. Першим його втілили в життя у закладах вищої освіти та на освітніх курсах для дорослих. З кожним роком попит на онлайн-навчання зростав, а пандемія COVID-19 показала його цінність, переваги та недоліки. Спробуємо розібратися  як з’явилося дистанційне навчання і розглянемо його перспективи. 

Чому дистанційне навчання має велике значення в сучасному світі

Дистанційна освіта, зокрема екстернатна форма навчання, набула популярності завдяки розвитку технологій і підвищенню комп’ютерної грамотності людей. Потреба в ній продиктована запитом на соціальну справедливість у сфері освіти. Якщо раніше доводилося задовольнятися тим, що було поблизу, або кудись їхати, то тепер відстань і часові пояси не відіграють суттєвої ролі.

Дистанційна школа має великий попит завдяки таким факторам:

  • економічно вигідний формат;
  • рівні можливості незалежно від статі, віку, стану здоров’я;
  • гнучкий навчальний процес, який простіше адаптувати до кожного індивідуально.

Онлайн-уроки суттєво знижують витрати на проїзд, проживання, харчування та інші послуги, якими доводилося користуватися студентам з інших міст. На думку психологів, школярам дистанційне навчання допомагає покращити самооцінку, уникнути булінгу та дитячих травм. На онлайн-занятті весь час присвячується розгляду теми, а не організаційним питанням, як у звичайній школі.

Як розвиватиметься дистанційне навчання у зв’язку з наявними й майбутніми трендами

Цифровізація спричиняє колосальне зменшення рутинних завдань і зростання попиту на компетентних фахівців, які складуть конкуренцію штучному інтелекту та роботизованим системам. Тому сфера освіти постійно вдосконалюватиметься, дистанційне навчання екстерном ставатиме ще популярнішим. Воно допомагає учням навчатися у власному темпі й опановувати актуальний у певний момент часу матеріал.

Крім того, створюватимуться адаптивні траєкторії з гейміфікованим досвідом навчання. Вони поліпшують залученість учнів і допомагають їм зберігати мотивацію. Зважаючи на те, що дистанційний формат якнайкраще підходить для здобуття конкретних навичок і знань, він стане основним для безперервного навчання впродовж професійної кар’єри.

Історичний огляд дистанційної освіти 

Першим ЗВО, який офіційно запровадив дистанційну програму в 1892 році, став Університет Чикаго. Через кілька років потому до нового формату долучився Королівський університет Канади. А з 1906 року в Балтиморі почали працювати перші початкові школи з дистанційним навчанням. З масовим поширенням радіо, а пізніше й телебачення, темпи зростання дистанційної освіти тільки прискорилися. З появою інтернету вона перейшла на новий рівень.

У 80-х активно вдосконалювали технології для викладання в режимі реального часу. У 90-х комбінували синхронний та асинхронний методи навчання. А вже в 1992 році Університет штату Мічиган упровадив індивідуальний підхід до онлайн-навчання. Завдяки поширенню інтернету серед багатьох людей, у 2000-х дистанційна освіта значно поширилася і стала прямим конкурентом денній формі навчання.

Прогнози щодо розвитку дистанційного навчання

Дистанційне навчання пройшло довгий шлях — від обміну листами до потокового мовлення та онлайн-курсів. У найближчому майбутньому очікуються:

  • збільшення кількості освітніх програм;
  • персоналізоване навчання за допомогою впровадження AI;
  • збільшення інтерактивних матеріалів, що якнайкраще залучають до навчального процесу;
  • постійне утворення команд з учнів, які працюватимуть над проєктом;
  • визнання онлайн-дипломів і сертифікатів на рівні звичайних.

Згідно із цими прогнозами, дистанційна освіта відіграватиме ще більш значущу роль у загальній системі освіти. Як наслідок, стане популярною екстернатна форма навчання в школі, професійні онлайн-курси й віртуальні університети. 

Інтеграція технологій AI та VR у навчальний процес

Спочатку в дистанційному навчанні застосовували текстовий і відеоконтент. Трохи пізніше до них додалися інтерактивні вправи, а нещодавно впровадили штучний інтелект (AI) і віртуальну реальність (VR). Вони зробили навчальний досвід цікавішим та ефективнішим. Завдяки AI та VR стали можливими:

  • адаптивне навчання з огляду на рівень знань та інтереси конкретного учня;
  • автоматичне оцінювання, яке допомагає вчителю приділяти більше часу учням, а не перевірці завдань;
  • виконання практичних робіт в умовах, максимально наближених до реальних;
  • взаємодія з іншими учнями в реалістичних сценаріях, як у звичайному класі.

VR подолала не лише розрив між викладачами та студентами, а й обмеження у вдосконаленні практичних навичок, які були предметом критики. Вона моделює панорамне експериментальне середовище, де можна набути сенсорного досвіду, що видається фізично реальним. Завдяки цим технологіям значно збільшується потенціал дистанційного навчання.

Розширення географії та доступності дистанційної освіти

Дистанційне навчання руйнує географічні бар’єри. Навчатися можуть студенти з віддалених районів і ті, кому не підходить денна форма через стан здоров’я, сімейні обов’язки, графік роботи. Усі охочі можуть потрапити на міжнародні курси з індивідуальними уроками чи програми вихідного дня. Онлайн-платформи адаптують навчальний контент до будь-яких гаджетів, завдяки чому освіта стає ще доступнішою.

Перепони в розвитку дистанційної школи й інноваційні способи їх подолання

Основна перепона на шляху онлайн-навчання — це відсутність інтернету, ПК і гаджетів у людей з невеликими статками. А найголовніший виклик — соціальна ізоляція учнів, яка означає втрату звичної взаємодії з викладачем і однолітками.

Проблему із соціалізацією намагаються розв’язати за допомогою гібридних систем навчання, формування мережевих освітніх платформ і колаборативних проєктів. Завдяки їм учні об’єднуються у спільноти, знаходять однодумців, обмінюються ідеями й досвідом.

Нестачу практичних навичок компенсують збільшенням інтерактивних посібників, віртуальних лабораторій (кабінетів), тренажерів-симуляторів. Їхній сценарій максимально наближений до реальних умов, завдяки чому учні можуть застосовувати здобуті знання на практиці.

Потреба в педагогах для дистанційної освіти, які безперервно підвищують свою кваліфікацію

Розвиток дистанційного навчання неможливий, якщо рівень навчального матеріалу не відповідатиме запиту ринку. Педагогам необхідно:

  • поліпшити комп’ютерну грамотність;
  • навчитися інтегрувати мультимедійні матеріали у свої уроки;
  • вміти створювати персоналізовані навчальні плани з огляду на особливості аудиторії;
  • застосовувати методики коучінгу, щоб поліпшити емоційний стан учнів;
  • набувати досвіду роботи в інтернаціональному середовищі, щоб викладати для людей різних культур;
  • долучитися до професійних спільнот і вчитися на досвіді колег.

Розвиток технологій змушує педагогів бути гнучкими й готовими до постійного самовдосконалення.

Як штучний інтелект допомагає створювати персоналізовану програму навчання 

AI аналізує успішність учня на підставі минулих тестів і коригує подальші уроки. За його допомогою екстернатна форма навчання стає привабливою для більшого кола людей. Під час навчання AI дає миттєвий зворотний зв’язок і пояснює складні питання. На підставі попереднього прогресу він пропонує навчальні матеріали, які найбільше потрібні конкретному учневі.

AI одразу розв’язує кілька проблем:

  • регулює рівень складності й темп викладання навчального матеріалу;
  • поліпшує ефективність навчання, об’єднуючи різні формати — текст, аудіо, відео й інтерактивні елементи;
  • аналізує закономірності та тенденції, пов’язані з успішністю, залученістю і поведінкою учнів.

З появою AI та VR дистанційна освіта переживає нову віху свого розвитку. Вона має великі шанси замінити традиційну форму навчання в межах боротьби з дискримінацією і нерівністю у сфері освіти. У розвинених країнах активно підтримується створення інклюзивних і персоналізованих програм, у яких людей не розділяють за гендерними, культурними, мовними та економічними відмінностями. До того ж у дистанційній формі простіше оновлювати навчальні матеріали й адаптувати програму до потреб суспільства та ринку праці. 

Схожі статті / Вам може сподобатися