Людина безсмертна: 5 шляхів до вічного життя

Чи хотіли б ви жити вічно? Тільки уявіть – вам виповнилося 100, 200, 500 років, але ви продовжуєте жити. Більш того, відчуваєте себе цілком нічого, навіть поперек не болить.

“Прямо якийсь сценарій чергового фантастичного фільму” – скажете ви, та будете неправі. Вже багато вчених зайнялися питаннями досягнення безсмертя не в фільмах, а у реальному житті.

Проводиться величезна кількість досліджень, висуваються найрізноманітніші гіпотези. Від припущень вчені перейшли до конкретики, виділивши 5 основних способів, завдяки яким людство у найближчому майбутньому зможе досягти безсмертя.

Ми в joy-pup.com також вирішили серйозно задуматися над безсмертям, адже ми хочемо жити вічно 🙂

Спосіб 1. Антивікова генна інженерія

До того моменту, як людина раз та назавжди зупинить старіння та дозволить усім людям на цій землі залишатися молодими, пройде не одне століття. Але можна сказати напевно, що вченим вже вдалося знайти рішення деяких проблем, пов’язаних зі старінням.

Цієї весни вчені з Каліфорнійського університету в Берклі виявили ліки під назвою інгібітор кінази Alk5, яке допомагає відновити мозкові та м’язові тканини до молодого рівня за допомогою стовбурових клітин. Дані ліки були успішно перевірені на мишах.

Інгібітор кінази Alk5 обмежує вивільнення TGF beta 1, хімічної речовини, яка обмежує здатність стовбурових клітин відновлювати організм. Ця хімічна речовина має тенденцію до надвиробництва з віком, але при обмеженні його вивільнення можна сподіватися, що інгібітор кінази Alk5 може зберегти здоров’я людей в літньому віці за рахунок зменшення числа захворювань, пов’язаних зі старінням, таких як хвороба Альцгеймера, підвищить якість життя та дозволить не витрачати так багато грошей на ліки.

Інгібітор у даний час проходить випробування у якості протипухлинного засобу, і є надія, що одного разу смерть стане не результатом тривалої хвороби, а буде викликана більш швидкими та природними причинами, такими, як зупинка серця або інсульт. Ось, що сказала Ірина Конбой, одна з вчених з Каліфорнійського університету в Берклі, про роботу своєї команди над створенням ліків, що сприяють безсмертю:

«Мета моїх колег та моя не полягає в тому, щоб жити вічно. Замість того щоб старіти та ставати тягарем для суспільства, ми можемо постаріти, не приносячи проблем іншим людям».

Спосіб 2. Регенеративна медицина

Однією з основних цілей регенеративної медицини є розвиток здатності створювати гемопоетичні стовбурові клітини (ГСК), придатні для трансплантації клітин крові або трансплантації кісткового мозку.

Ці трансплантації обмежені проблемою пошуку гарної відповідності та рідкістю зустрічаємих у природі стовбурових клітин, але в 2014 році дослідники з Гарвардського інституту стволових клітин запрограмували зрілі клітини крові у мишей у перепрограмовані стовбурові клітини.

Випробування на людях ще не проводилися, але досягнутого прогресу вже досить, щоб Стюарт Оркін з Гарвардського інституту стволових клітин випромінював оптимізм та висловлював впевненість у майбутньому успіху:

“Це відкриття може мати радикальний вплив на трансплантацію. У вас можуть бути донори з узгодженим геном, ви можете використовувати власні клітини пацієнта для створення iHSC. Ми зробили чудовий крок у правильному напрямку”.

Але це не єдиний прогрес у дослідженнях стовбурових клітин. У цьому році вчені з Інституту Солка виявили тип стовбурових клітин, ідентичність яких пов’язана з їх розташуванням в не зовсім розвиненому ембріоні, а не з їх тимчасовою стадією розвитку. Ці селективні по регіону плюрипотентні стовбурові клітини (rsPSCs) легше вирощувати в лабораторії, вони забезпечують переваги для редагування генів і, на відміну від звичайних стовбурових клітин, мають здатність інтегруватися в модифіковані ембріони миші.

Як пише дослідник Джун Ву, “розуміння просторових характеристик стовбурових клітин може мати вирішальне значення для створення функціональних та зрілих типів клітин для регенеративної медицини. Цілком можливо, що в найближчому майбутньому частини тіла, які дегенерували через вік, можуть бути регенеровані за бажанням шляхом введення цих дивовижних стовбурових клітин”.

Спосіб 3. Наномедицина

Раніше ми вже використали наноботів у медицині, але існує набагато більше теоретичних застосувань наномедицини, які можуть коли-небудь вплинути на нашу тривалість життя.

За словами Френка Бема, автора «Проекту наномедіцінскіх пристроїв та систем: проблеми, можливості, бачення», концептуальний судинно-картографічний скануючий нанопристрій може сканувати усю судинну систему людини, аж до капілярного рівня та передавати зображення на дисплей з матричним пікселем, голограф або систему віртуальної реальності, що дозволяє провести детальний огляд системи для виявлення ризиків аневризми, особливо, у людському мозку.

Нанопристрій, що містить дані про токсини та патогени, можна використовувати для зміцнення імунної системи людини шляхом розпізнавання та знищення інфекційного агента. Нанотехнології також можуть бути використані для видалення липофусціну, продукту, який накопичується у лізосомах, що негативно впливають на функцію клітин та виявляються у вікових умовах. Всі ці технології є спекулятивними, але наноботи вже сприяють збільшенню терміну тривалості нашого життя, ефективно протистоять раковим утворенням. Навіть деякі визнані експерти заявляли про те, що такі технології – це дійсно майбутнє медичної промисловості.

Спосіб 4. Цифрове безсмертя

Ще в 2014 році Рендал Кін, нейробіолог та нейроінженер, представив план завантаження свого мозку у комп’ютер, «зіставляючи мозок, зводячи його активність до обчислень та відтворюючи ці обчислення у коді».

Для вас це звучить як щось жахливе, вірно?

А ось Кін та багато відомих нейробіологів вважають, що наші спогади, емоції, свідомість та багато іншого – це усього лише сума сигналів від електрохімічних стрибків, сигналів від синапсу до синапсу.

А Ви знали про те, що… Програмісти вже створили штучні нейронні мережі, які можуть утворювати асоціації та навчатися за допомогою розпізнавання образів, але вони не володіють складністю людського мозку. Однак якщо наша свідомість заснована тільки на мозковій активності та якщо технології можуть записувати й аналізувати їх, вони можуть бути зведені до обчислень.

Вже були досягнуті успіхи з випробуваннями на тваринах, та у 2011 році команда з Університету Південної Каліфорнії та Університету Wake Forest створила перший штучний нейронний імплантат, пристрій, який виробляє електричну активність, яка змушує щура реагувати так, як якщо б сигнал подавався його власним мозком.

Спосіб 5. Ми усі станемо кіборгами!

Хоча це може здатися найбільш науковим з усіх цих сценаріїв, кіборг-технологія вже є частиною нашого життя. І неважливо, знаємо ми усе про неї, чи ні. Вона існує – це факт.

У нас є штучні сітківки ока, кохлеарні імпланти, кардіостимулятори і навіть глибокі мозкові імплантати для полегшення симптомів хвороби Паркінсона. Насправді, список технологій кіборгів у реальному світі можна перелічувати до кінця свого життя.

Нижче ви знайдете кілька прикладів того, як людство та електроніка чудово поєднуються, відмінно доповнюючи один одного:

• Технологія Neruobridge возз’єднала мозок паралізованої людини з його тілом
• Канадський режисер Роб Спенс втратив праве око у результаті необережного поводження зі зброєю та замінив його відеокамерою, яка передає те, що він бачить, на комп’ютер.
• Програміст Амаль Граафстра вставив у свої руки радіочастотні ідентифікаційні чіпи, підключені до сканерів на його дверях та ноутбуці. Тепер у нього немає необхідності згадувати паролі та користуватися ключами.

Висновки

Отже, давайте робити висновки – у якому ж році ми зможемо впевнено говорити про наше безсмертя?

Це станеться ще не скоро, але ясно одне – вчені вже зробили кілька кроків на шляху до цієї мети. Хоча їм ще належить пройти довгий шлях.

Поточні досягнення у області антивікової медицини, регенеративної медицини, наномедицини, цифрового безсмертя та кіборгізації можуть в даний час зосередитися тільки на продовження життя. Але ці технології вже поліпшили наше життя, та коли у фільмах ми спостерігаємо можливість безсмертя, ми можемо бачити, як світ кінематографа та фантастичної літератури повільно зливається з нашої власною реальністю.