Останнім часом в статтях все частіше зустрічається термін «мікропластик». Це все шматочки пластику менше 5 міліметрів. Дослідники поки не беруться сказати, наскільки він шкідливий, але вже ясно, що користі для нашого організму такий пластик не несе. Поступово він розпадається на все менші частинки і проникає всюди.
Американські вчені навіть заявили, що після бронзового і залізного століть зараз настав вік пластика. Нещодавно його знайшли навіть в антарктичних льодах. Підраховано, що ми з’їдаємо і вдихаємо в середньому 330 частинок мікропластика в день. Де він знаходиться і звідки береться-поговоримо в цій статті.
Антарктида
Дослідники з Університету Тасманії знайшли в зразках льоду з Антарктиди чималу кількість мікропластика. Лід взяли зі спеціально пробуреної свердловини. У лабораторії вода розтанула, і її пропустили через спеціальний тонкий фільтр. Виявилося, що в літрі води знаходиться майже сто частинок мікропластика розмірами від 20 до 320 мікрон. Найбільше знайшли нейлону, поліпропілену та поліетилену.
Вода
Вчені з Державного університету Нью-Йорка вивчили зразки бутильованої води, і прийшли до невтішних висновків: в 93% випадків були присутні ознаки забруднення мікропластиком, в середньому – 10 таких частинок на літр води.
Пиво
Хіміки і фахівці з морської біології Герд і Елізабет Лібецайт вивчили склад 24 німецьких брендів пива і на свій подив у всіх знайшли мікропластикові волокна, фрагменти або гранули. Вчені поки не до кінця розуміють життєвий цикл цього матеріалу і джерела забруднення, тому що відстежити такі маленькі частинки досить проблематично.
Мед і цукор
Вищезгаданий Герд Лібецайт зацікавився темою мікропластика і проаналізував 19 зразків меду. В основному продукт був з Німеччини, але для порівняння був закуплений мед з Франції, Італії, Іспанії та Мексики. Він зміг підрахувати тільки кольорові волокна, пропускаючи прозорі. У різних зразках було знайдено від 40 до 660 частинок мікропластика на кілограм. Далі вчений оцінив п’ять зразків промислового цукру, де теж знайшов в середньому по 220 мікрочастинок.
Скам’янілості
Вчені з Каліфорнійського університету Сан-Дієго стверджують, що пластик накопичується в скам’янілостях, причому його вміст в природних пластах подвоюється кожні п’ятнадцять років, починаючи приблизно з 1940 років, відображаючи все більш широке вживання цього матеріалу.
Наше тіло
Раніше було підраховано, що середній європеєць з’їдає понад 11 000 шматочків пластику на рік, вживаючи в їжу забруднені морепродукти або випадково заковтуючи частинки упаковки. А в 2018 році вчені з Віденського університету підтвердили ці розрахунки, вивчивши зразки калу жителів дев’яти країн, всі з них виявилися забруднені мікропластиком.
Навіть з цього короткого огляду стає зрозуміло, що мікропластик всюди. Наскільки він шкідливий для нашого здоров’я – вчені поки не беруться сказати однозначно, дослідження в лабораторії проводилися тільки на хробаках і мишах. Але деякі дані свідчать, що мікропластик може завдати шкоди імунній системі, транспортувати токсини (такі як пестициди і ртуть) і негативно впливати на фертильність.
Один із засновників екологічної ініціативи «Пластикова планета» Сіан Сазерленд каже: «Вже зараз зрозуміло, що мікропластик шкодить нашій ендокринній системі, а їй підпорядковані всі функції нашого організму. Що ж робити? Відповідь дуже проста. Нам потрібно радикально скоротити кількість використовуваного пластику, адже сьогодні так багато альтернатив».
Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі