Про смаки, звісно, не сперечаються, але деякі кулінарні витвори можуть викликати кулінарний шок у недосвідченого туриста. Дякуємо відважним мандрівникам, які скуштували екстремальні страви: принаймні будемо знати, що «це» вважається їстівним.
Ми у Joy-pup.com склали екзотичне меню з найдивовижніших національних делікатесів. Чесно кажучи, більшість із них пробувати трохи лячно. Але вирішуйте самі.
Касу марцу, Італія
Якщо ви втрачаєте свідомість від голубих сирів типу «Дор Блю» і «Рокфор», тримайтеся. На острові Сардинія виробляють страшенно дорогий сир, що кишить мушиними личинками. Власне, casu marzu так і перекладається гнилий, або червивий сир.
Щоб отримати вишуканий смаколик, сардинці «знущаються» над нормальним овечим сиром «пекоріно». Вимочують у спеціальному розсолі, проколюють дірочки, капають туди оливкове масло і чекають, доки налетять сирні мухи і відкладуть яйця.
Згодом у сирній голівці заводяться тисячі личинок: харчуються, випорожнюються, повзають, словом, готують липку пастоподібну масу «зі сльозою». Їсти касу марцу можна лише за умови, що личинки живі, інакше все, продукт отруєний. Тільки обережно: маленькі білі хробачки обурюються, що їх потурбували і стрибають просто в обличчя гурману. Гнилий сир найкраще поєднувати з червоним вином. Вuon appetito!
Сюрстрьомминг, Швеція
Знаєте, як пахне зіпсований оселедець? А для шведів це національний делікатес. Класичний рецепт створили ще у пізньому середньовіччі, чисто випадково. Сіль довелося економити через нестачу, тому розсіл забродив і риба вийшла квашеною. ЇЇ скуштували і визнали смачною і навіть пікантною.
Зараз сюрстрьомминг заготовлюють у промислових масштабах, як правило, із балтійської салаки. Солять у діжках і залишають киснути місяців на два, потім закривають у банки. Процес бродіння, до речі, не припиняється, тому консерви відкривають дуже обережно, і навіть забороняють перевозити у літаках – вони вибухають! З незвички їсти це неможливо – настільки відразливий запах. Але шведи знають секрет: скибочку рибки кладуть на кусочок хліба, намазаний маслом, зверху картопельку, цибульку, згинають навпіл…Смакота!
Гусінь мопане, Південна Африка
Гидко? Ще б пак. Уявіть собі, ці мерзенні хробаки – основа раціону багатьох південноафриканців. У сезон їх збирають з дерев мопане і їдять практично в будь-якому вигляді – вареними, смаженими, сушеними, в’яленими, копченими, маринованими і навіть сирими.
Найчастіше комах пасерують з цибулею та спеціями, готують з них щось на зразок гуляшу і подають з якимось місцевим гарніром. У ресторанах Йоханнесбургу можна замовити фірмову страву – суп з хробаками мопане.
Смажений а-пінг, Камбоджа
А-пінг – це волохатий павук завбільшки з долоню і він-таки популярна камбоджійська перекуска, типу поп-корну. Є припущення, що населення почало вживати у їжу отруйних тарантулів з голоду, під час кривавого режиму Пол Пота, але це неточно.
Надто вже апетитно виглядають рум’яні павуки, обсмажені у киплячій олії, з сіллю та часничком. Ними жваво торгують навинос і з вуличних яток. Місцеві мешканці дозволяють собі такий делікатес лише зрідка –дорого, 300 риелів за штуку (приблизно 8 американських центів). А туристам подобається, особливо хрусткі лапки.
Печиво з осами, Японія
Дехто відмовляється від булочок з родзинками, бо дуже вже нагадує тарганів, а от японці залюбки ласують печеньками зі справжніми осами.
Кондитерський виріб з назвою «джибаші сенбей» випікають із рисового борошна муки. Для начинки використовують злющих земляних ос – проварюють, просушують, додають у тісто. Смак готової випічки майже як у крекерів, а оси схожі на горішки.
Європейцям потрібно набратися сміливості, щоб з’їсти осине печиво, так само, як і делікатеси британського шеф-кухаря Бена Черчілля. Кулінарний ілюзіоніст створює десерти у вигляді губок для миття посуду, земляних черв’яків, сигаретних недопалків та інших, не менш апетитних речей.
Смажені щурі, В’єтнам
Виявляється, Шрек поцупив свій знаменитий шашличок у в’єтнамців. Це не ті підвальні пацюки, що розносять усяку заразу, а досить чистоплотні тварини, що харчуються зерном, корінцями та равликами.
Селяни ловлять їх на полях у сезон паводків, а потім продають на ринку чи здають оптом у ресторани – так би мовити, продукт національного промислу. Місцеві дуже поважають щуряче м’ясо, і запевняють, що на смак воно анітрохи не гірше за свинину чи курятину. Порція коштує близько 5 доларів.
Смажений куй, Перу
Це не те що ви подумали, а тушка морської свинки, засмажена в особливий спосіб. Так-так, кумедні пухнасті тваринки – улюблена страва перуанських індіанців, cuy frito.
Готують їх за спеціальним рецептом: маринують з цибулею, зеленим чілі і місцевими спеціями, настромлюють на шампур и повертають над тліючим вугіллям до появи хрусткої скоринки. Хто куштував, каже, що нагадує печеню з кролика.
Жаб’ячий коктейль, Перу
Як ви здогадалися, південноамериканська країна відома оригінальними гастрономічними традиціями. Extracto de rana – чудодійний напій, скарбниця вітамінів та мінералів, джерело протеїну, потужний афродізіак і засіб від усіх хвороб. Основний інгредієнт – велетенські жаби з озера Тітікака (інші не годяться).
Кожного клієнта обслуговують персонально: виловлюють вподобане земноводне з акваріума, забивають влучним ударом по голові, здирають шкірку і кидають в окріп. Тим часом в блендері змішують бобовий відвар, сік алое, мед и дрібку перуанських прянощів, туди ж кидають відварену жабку, натискають на кнопку – і, por favor, фірмовий коктейль готовий.
Балют, Філіппіни
Відверто кажучи, ми зумисне залишили наостанок нехитрий філіппінський делікатес, що може спричинити неслабкий напад нудоти. Як вам варене качине яєчко з сюрпризом – всередині наполовину сформоване пташеня?
Приготувати екзотичну страву доволі просто: дочекатися, поки ембріон визріє (днів 16-18) і зварити некруте яйце. Їдять його так: спершу проколюють невелику дірочку і висмоктують «бульйончик». Тоді знімають шкаралупу, солять, перчать, поливають соєвим соусом, і доїдають густину: очі, дзьоб, лапки, пір’я. Місцеві стверджують що балют неймовірно підвищує потенцію. Мабуть. Але куштувати чомусь не тягне.
Адже насправді аби відчути самобутню культуру країни, необов’язково переживати кулінарний екстрим. Можна просто захоплюватися красою дивовижних куточків планети.
Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі