Російсько-японська війна 1904-1905 рр., викликана російським та японським експансіонізмом на Далекому Сході, закінчилася принизливою поразкою Росії на суші та на морі. Війна сприяла внутрішнім хвилюванням в обох країнах, що призвело до революції 1905 року у Росії. Підйом Японії також мав наслідки для усіх країн світу, хоча до цього підйому сама Японія перейшла через глибоку економічну кризу.
У цій статті розглянемо російсько-японську війну 1904-1905 рр. та зрозуміємо:
- що послужило причинами;
- які бої велися на море та на суші;
- хто в підсумку вийшов переможцем;
- якою була зовнішня політика країн, що брали участь у російсько-японській війні 1904-1905 рр.;
- які наслідки війна мала для обох країн.
Причини російсько-японської війни 1904-1905 рр.
Війна між Росією та Японією була спровокована стратегічними проблемами, міжнародним контекстом та особистими факторами. Російський експансіонізм, стрімко зростаюча військова міць Японії та модернізація стали головними причинами безлічі баталій з метою відстояти військові, політичні та комерційні інтереси у Східній Азії. У китайсько-японській війні 1894-1895 років Японія скинула правителів Китаю у Кореї та отримала контроль над півостровом Ляотунг у Маньчжурії. Однак союз Росії, Франції та Німеччини змусив Японію повернути півострів, з чим японська сторона, зрозуміло, не була згодна.
Напруга зросла, коли Росія заснувала російсько-корейський банк, через який зажадала від Китаю плату за 25-річну оренду півострова Ляотун. Минуло ще трохи часу, й Росія перекинула війська до Маньчжурії.
Крім того, у 1897 році Росія приступила до будівництва залізниці на території Китаю, щоб відкрити її для комерційної експлуатації. Потенціал залізниці як інструменту економічного контролю, колонізації та військової політики викликав тривогу у японських лідерів.
У 1902 році Японія підписала стратегічно важливий договір з Великобританією, який гарантував втручання Великобританії у разі, якщо будь-яка країна приєднається до Росії у війні проти Японії. Тим самим, Японія готувала основу для початку військових дій проти Російської імперії. Країна була впевнена – ніхто не втрутиться в їх протистояння у разі війни.
Усі спроби хоч якось знизити градус напруги у відносинах Росії та Японії ні до чого не призвели. Якраз навпаки – впливові люди зробили все, щоб війна почалася.
Так, російський державний діяч Євген Іванович Алексєєв (1843-1917) закликав царя посилити свої сили на Далекому Сході та ні в якому разі не залишати Маньчжурії. Оскільки переговори зайшли у глухий кут, у ніч з 8 на 9 лютого 1904 японські військові есмінці зробили несподівану атаку на російські військові кораблі у Порт-Артурі в Маньчжурії та у Чемульпо (тепер – Інчхоні) у Кореї.
10 лютого 1904 року Японія офіційно оголосила війну Росії. Шляху назад уже не було, а кожна країна розуміла – зараз або ніколи. При цьому Російська імперія починала цю війну з солідною перевагою, як по військовим, так і по техніці. І, здавалося б, у Японії просто не було шансів святкувати перемогу, але…
Основні події російсько-японської війни 1904-1905 рр.
Японські військово-морські маневри у Порт-Артурі, що почалися в лютому 1904 року, завдали істотної шкоди російській ескадрі. 13 квітня 1904 року міна потопила російський флагман Петропавловськ у порту, та разом з ним потонув легендарний віце-адмірал Степан Макаров, а також 662 інших члена екіпажу.
Японські війська переслідували російські кораблі під командуванням адмірала Вільгельма Вітгефта, коли їм довелося приєднатися до крейсерів у Владивостоці. Проведена битва на Жовтому морі обернулася неймовірною поразкою для Росії. Адмірал Вітгефт був вбитий.
Це цікаво! Знаєте, скільки російських кораблів успішно дісталися до Владивостоку під час тієї битви? Жодного. Деякі кораблі були затримані у іноземних портах, один есмінець був потоплений, а інший захоплений. Інша частина ескадри була змушена повернутися до Порту-Артура.
У грудні 1904 року усі лінійні кораблі Росії, крім одного, що стояв на якорі, були потоплені японцями. Останньою великомасштабною стадією цієї кровопролитної війни став Цусимський бій, у якому брали участь флот Того та ескадрилья Рождественського.
В ході цієї битви відбувся дипломатичний інцидент у Доггер-банку. Російська сторона обстріляла англійські траулери, помилково прийняті за японські торпедні катери. До моменту, коли флот наблизився до Японії в травні 1905 року, він був ослаблений проблемами з паливом, розпочатим заколотом та хворобами. Японський флот “у одну хвіртку” розгромив російську ескадру та захопив Рождественського у полон. Останній отримав сильне поранення у голову, але йому вдалося вижити.
Тисячі росіян були вбиті, взяті у полон в Японії або у нейтральних країнах, в той час як Японія втратила всього три торпедних катери та 700 чоловік. Причому убитих було значно менше, ніж поранених.
Битви на морі
В кінці квітня 1904 року на кордоні між Кореєю та Маньчжурією відбулося перший сухопутний бій – битва на річці Ялу. Це призвело до відступу російських, вигнання їх з Кореї та капітуляції частини російської армії. Через кілька днів друга японська армія змогла без допомоги десанту висадитися на півострові Ляотун, розташованого на півночі від Порту-Артура. У битві при Наньшані 2-я армія змусила росіян покинути торговий порт Далекий та зняти зовнішню оборону Порт-Артура. Втрати з обох сторін у цій битві виявилися просто колосальними.
З кінця липня 1904 японські війська взяли в облогу місто-фортецю Порт-Артур, прийнявши здачу гарнізону 2 січня 1905 року. Тим часом, в 1904 році японські дивізії просунулися у Маньчжурію, відкинувши назад російську армію генерала Олексія Миколайовича Куропаткіна у Ляояні. Варто відзначити, що за своїми розмірами російська армія була значно більше супротивника.
У битві при Ша-Хо Росія зазнала величезних втрат, а от втрати Японії були у кілька разів скромніше.
Наступ російських військових на Сан-де-Пу у січні 1905 р закінчився тотальним фіаско. Підкріплення прибуло з обох сторін. У лютому та березні 1905 року, у місті Мукден, армії вступили в найтривалішу сухопутну битву в сучасній історії. Битва коштувала обом сторонам майже третини їх сил, але Японії вдалося захопити місто.
Укладення миру
Японія здобула очевидні перемоги в Мукдені та Цусімі, що стали історичними. Однак приводів для радості було мало – ресурсний потенціал Японії був виснажений, економіка країни почала відчувати серйозні проблеми, та й боєприпасів залишалося дуже мало.
Росія могла б розраховувати на більш істотне підкріплення, ніж Японія, але цар був набагато більше стурбований внутрішніми заворушеннями. У серпні 1905 року в Сполучених Штатах почався етап мирних переговорів. Обидві країни розуміли – ресурси були на межі, а моральний дух людей залишав бажати кращого. У Росії почалися масові пияцтва, народ був деморалізований. Ніхто не міг зрозуміти – як найпотужніша армія світу могла програти японцям?
Портсмутський договір, підписаний у вересні 1905 року, визнав права Японії у Кореї та передав Порт-Артур, Далекий та прилеглу територію Японії разом з контролем над Південно-Маньчжурською залізницею. Він передбачав евакуацію російських сил з Маньчжурії. Однак вимоги японського уряду про фінансове відшкодування не були виконані, а острів Сахалін, захоплений Японією наприкінці війни, був розділений між двома державами.
Підсумки російсько-японської війни 1904-1905 рр.
Війна завдала неймовірного удару по кожній зі сторін, що призвело до внутрішніх безладів в обох країнах. Причому переможець виявився у глибшій кризі, ніж переможений.
В Японії відчували – мирне врегулювання є справжнім обманом та несправедливістю. Люди вимагали продовжувати війну до повної перемоги та знищення ворога.
Заворушення тривали кілька днів, поки влада не ввела військовий стан. У Росії невдоволення військовим фіаско та економічними потрясіннями, які доповнювалися відсутністю військ усередині країни, за рахунок яких чинний режим розраховував придушити внутрішні протести, посилилося численними та тривалими соціальними заворушеннями.
Дії опозиціонерів завершилися революцією 1905 року, у ході якої протести лібералів, робітників та селян, етнічних меншин та навіть деяких солдатів й моряків, змусили царя дати згоду на створення першого у Росії парламенту.
Ганьба поразки, змити яку не вдається й до цього дня, також стала причиною тривалої військової реформи. Вона була покликана привести у відповідність потенціал Росії з її статусом великої держави. Але всі зусилля завершилися нічим через початок Першої світової війни.
Хід російсько-японської війни 1904-1905 р надовго запам’ятався усім її учасникам, а сама війна змінила баланс сил у Східній Азії.
Японія довела – з нею потрібно рахуватися, та інші держави надалі будуть це робити. Вона стала, у всіх сенсах, великою державою.
Крім того, перемога азіатської країни над європейською державою зруйнувала ілюзії на заході, й генеральні штаби європейських та американських військових вивчали повідомлення, відправлені їх спостерігачами. На жаль, часто робилися помилкові висновки, наприклад, що майбутня війна буде короткою, мобільною та виграною у результаті масових наступів. Перша світова війна довела протилежне, розтягнувшись на довгі 4 роки. Але це вже зовсім інша історія.
До речі, у цій статті російсько-японська війна 1904-1905 рр. розглянута коротко. Якщо ви хочете дізнатися про неї більше, будь ласка, дивіться це відео:
Сподобався матеріал? Поділіться своєю думкою у коментарях!
Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі