За статистикою авіатранспорт – найбезпечніший в світі. Нацрада безпеки США порахувала, що з 1986 по 1999 рік 95% людей вижили в авіаційних інцидентах, а Європейська рада з безпеки каже, що в 1996 році вижили 90% людей, що потрапили в аварії.
Проте нас шокують будь-які звістки про несправності авіалайнерів, а новини про катастрофи і тих, що вижили займають топ-рядки новинних порталів. Так, знаменита Джуліанна Кепке після аварії літака в 1971 році провела в джунглях більше тижня з серйозними ранами, але вижила. Редактори Joy-pup.com вирішили розповісти і про інших людей, яким доля подарувала шанс жити знову після страшних авіакатастроф.
1. «Чудо-дівчина» трималася на уламках літака 9 годин
Дата трагедії: 30 червня 2009 року.
Рейс: міжнародний рейс з Сани (Ємен) в Мороні (Коморські Острови) літаком Yemenia Flight 626.
Причина аварії: неналежні дії екіпажу з управління літаком після того, як він заглох.
Доля пасажирів: 152 загиблих і один живий.
Тільки Байя Бакарі з Франції в свої 13 років змогла пережити крах рейсу 626 авіакомпанії Yemenia. В результаті катастрофічного падіння також загинула мама дівчинки Азіза Абуді.
Літак впав в Індійський океан і почав тонути разом з пасажирами. Дівчинка дивом не пішла на дно, вхопившись за уламок. Так вона провела 9 годин на водах неспокійного Мозамбікського проливу, до того ж популярного серед акул.
Моряк Maturaffi Libounah (на фото вище) стрибнув у океан, коли побачив Байю, і допоміг їй дістатися до безпечного місця. Постраждала провела в лікарні 21 день з переломом ключиці, безліччю ударів і найсильнішим стресом.
Бакарі зараз 23 роки, а своїми емоційними спогадами вона поділилася в книзі «Та, що вижила», яку хотів екранізувати сам Спілберг. Але поки що, Байя не готова до такого кроку.
«Ми всі зрозуміли, що падаємо. Потім я бачила, як літак пішов під воду. Я чула поруч голоси людей. Але нічого не могла розгледіти, тому що було дуже темно. Я вхопилася за щось тверде, навіть не знаю, що це було, і так старалася залишитися на плаву».
Не дарма ім’я дівчинки в перекладі означає «надія». Її, швидше за все, викинуло через тріщину в літаку, тому вона не потонула з іншими.
2. Маля було знайдено живим під сидінням
Дата трагедії: 16 серпня 1987 року.
Рейс: Сагіно – Детройт – Санта-Ана літаком McDonnell Douglas MD-82.
Причина аварії: грубі помилки екіпажу.
Доля пасажирів: 154 загиблих і один живий.
Сесілії Січан було 4 роки, коли вона пережила страшну авіакатастрофу 1987 року в Детройті. Літак після зльоту так і не зміг набрати висоту, стукнувся в стовп і впав на магістраль. Авіалайнер продовжував свою смертельну подорож, поки його не зупинив шляхопровід.
Екіпажу літака, не вдалося правильно встановити закрилки і предкрилки літака для зльоту, а система оповіщення з невідомих причин не попередила про проблему.
Лише маленькій дівчинці вдалося врятуватися, інші загинули, включаючи батьків і брата Сесілії. Мама прикрила дитину своїм тілом. Ще двоє людей смертельно постраждали на дорозі.
У школі вона дізналася, що стала єдиною, хто вижив в авіакатастрофі, в 2012 році на її весіллі гуляв рятувальник, який її знайшов, і лише тепер вона може говорити про катастрофу, коли тату на руці стало символом безстрашності перед польотами.
3. Наречена
Дата трагедії: 24, серпня 1981 року.
Рейс: Комсомольськ-на-Амурі – Благовєщенськ літаком Aeroloft Ан-24.
Причина аварії: зіткнення з іншим літаком.
Доля пасажирів: 37 загиблих і один живий.
Лариса Савіцька поверталася з медового місяця зі своїм чоловіком Володимиром, коли пасажирський літак, в якому вони летіли, зіткнувся з військовим літаком Ту-16К. В результаті авіакатастрофи на двох літаках загинули 37 людей, включаючи її чоловіка.
«У момент аварії ми відразу втратили дах і крила. Були крики. Я повернулася до свого чоловіка і побачила, що він мертвий. В той момент я була впевнена, що теж помру ».
Савіцька була знайдена через три дні після аварії. Аерофлот заплатив їй 75 рублів (тоді еквівалент 20-ти доларам), а КДБ попередили не говорити публічно про те, що сталося.
Постраждала отримала серйозні травми хребта, перелом рук, ребер, струс мозку, адже вона впала з висоти понад 5000 метрів, але не отримала інвалідності. Про неї навіть пускали чутки, що жінка брала участь в спеціальних випробуваннях. Лариса порушила мовчання і поділилася правдою вперше в 2001 році.
4. Другий шанс для мами трьох дітей
Дата трагедії: 27 жовтня 2011 року.
Рейс: внутрішній рейс Ванкувер – Келоуна (Канада) літаком авіакомпанії «Northern Thunderbird Air».
Причина аварії: неналежна перевірка літака перед польотом – кришку масляного резервуара залишили незахищеною.
Доля пасажирів: 2 загиблих і 7 живих.
Ясним жовтневим днем Керолайн Крос, 49-річна мати трьох дітей і директор власної компанії Ondine Biomedical летіла на ділову зустріч з іншими підприємцями з медичної сфери.
Приблизно через 15 хвилин від початку польоту пілот повідомив пасажирам, що вони повертаю в аеропорт через невеликий витік масла. Керолайн в невеликому літаку відразу помітила надто нервове напруження екіпажу і зрозуміла, що все погано. Жінка була готова померти і вирішила зворушливо попрощатися з дітьми і чоловіком, відправивши їм email.
Тема листа: «Мама любить Джулію і Джеймі» (наймолодші діти).
Текст:
«На шматочки. Я завжди буду з вами.
Я завжди буду доглядати за вами. Будьте ласкаві один до одного.
Будьте хорошим в тому, що робите.
Будьте хорошим прикладом для наслідування.
Я пишаюся тим, хто ви є.
Люблю вас завжди.
Мамочка.»
Час повідомлення – 16:02 час катастрофи – 16:10. На щастя, Керолайн втратила свідомість під час удару, але незабаром схаменулася:
«Наступне, що я відчула – це запах палива і відразу ж прокинулася. Я почала кричати на інших пасажирів: «Прокиньтеся! Прокиньтеся! Забирайтеся звідси!»
Жінці з розбитою головою, паралізованими ногами і зламаними зубами в палаючому літаку вдалося доповзти до дверей, де її витягли і відвезли в безпечне місце.
Тепер Керолайн ще більше впевнена, що повинна довести свою медичну справу до кінця. Місія її компанії – поширити по лікарнях доступний лазер для боротьби з інфекціями на противагу антибіотикам.
5. Впасти з висоти понад 10 000 метрів, але залишитися в живих
Дата трагедії: 26 cічня 1972 року.
Рейс: Стокгольм – Белград літаком авіаліній Yugoslav Airlines.
Причина аварії: ймовірно вибух бомби.
Доля пасажирів: 27 загиблий і один живий.
Історія 22-річної стюардеси Весни Вулович починається дуже цікаво – вона не повинна була летіти цим рейсом, але вирушила в політ замість стюардеси, яку також звали Весна. Ця помилка повністю змінила життя дівчини.
Нещаслива аварія трапилася під час польоту над селом Сербська Кам’яниця (зараз Чехія), коли літак набрав висоту 10 000 метрів, але раптом кабіна пілотів різко відірвалася від основної частини, і судно пікірувало вниз. Розслідування стверджує, що це була бомба терористів.
«Наш літак прилетів зі Стокгольма, в Копенгагені відбулася зміна, ми взяли літак з бомбою. У той час ви сідали в літак як в автобус, ви могли потрапити на всі проміжні станції, а заходи контролю були не такими, як сьогодні. Після моєї аварії були введені нові правила».
Дівчину, можна сказати, вдало викинуло з салону на снігові гілки дерев, де її знайшов місцевий житель. Виживанню «допомогли» втрата свідомості і низький тиск, адже при нормальному серце не витримало б. Потім дівчину очікувала кома, довгі чотири з половиною роки відновлення, робота в офісі цієї ж авіакомпанії і премія від Пола Маккартні.
Весна померла в 2016 році, проживши 66 років і навіть потрапивши в Книгу рекордів Гіннесса через своє висотне падіння без парашута.
6. Він слідував правилам і це його врятувало
Дата трагедії: 28 листопада 2016 року.
Рейс: LaMia Flight 2933.
Причина аварії: неправильний план польоту і як результат нестача палива; помилка пілота, який не зміг повідомити про ситуацію, що склалася.
Доля пасажирів: 71 загиблий і 6 живих.
В той день бразильська футбольна команда «Chapecoense» летіла в Болівію на фінал Фінал Кубка Судамерикана 2016 з колумбійської командою «Atlético Nacional».
Тільки шість чоловік вижили, після того, як літак врізався в гори Колумбії. Залишилися в живих троє футболістів, два пасажира і член екіпажу Ервін Тумир, який розповів виданню Mirror, що проходження протоколу – це те, що врятувало його.
«Я врятував себе, тому що слідував статтям надзвичайного протоколу: поклав мішки між ніг і прийняв положення плода. Я бачив, що більшість пасажирів встали і почали кричати».
Після трагедії колумбійський футбольний клуб попросив присудити перемогу бразильській команді.
7. Втратили імениту хокейну команду
Дата трагедії: 7 вересня 2011 року.
Рейс: Ярославль – Мінськ авіалайнером Як-42Д.
Причина аварії: неправильне керування літаком – гальмування під час зльоту.
Доля пасажирів: 44 загиблих і один вижив.
Як бачимо, рідко кому вдається вижити в авіакатастрофах, тим більше людям похилого віку. Бортінженерові Сизову Олександру Борисовичу було 52 роки, коли в результаті падіння авіалайнера загинули хокеїсти російського клубу «Локомотив» з Ярославля. Нічого не віщувало біди, політ починався спокійно і Сизов навіть задрімав.
«Я прийшов до тями, коли хтось голосно сказав:” Чому не злітаємо? ” Я подивився в ілюмінатор. Було видно, що літак рухається. Через 5-7 секунд літак з’їхав на грунт. Потім злетів, але не плавно, а задерши носа. Тоді у мене душа пішла в п’яти. Все почало переміщатися: перегородки, панелі. І все. Далі зіткнення».
Літак впав в річку, з якої став вибиратися бортінженер з тілом пілота, сподіваючись, що той живий. Він отримав опіки, перелом стегон, пошкодження черепа і грудної клітини.
Після свідчень в суді Сизов живе тихо, відмовився від спілкування з журналістами і не бажає згадувати про трагедію.
А як ви ставитеся до польотів? Спокійно літаєте або все-таки боїтеся?
Поділіться з нами своїми почуттями!
Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі