Космічний апарат BepiColombo наблизився до Меркурія на 200 км і зробив нові знімки планети

Вдруге космічний апарат BepiColombo здійснив дуже близький проліт навколо Меркурія, під час якого зробив серію унікальних фотографій. Там можна розглянути поверхню планети, і навіть кратери у ньому. Як повідомляє Space, на знімки також потрапив один із найбільших катерів у Сонячній системі – Рівнина Жари.

BepiColombo вивчатиме внутрішній склад Меркурія та його поверхню, коли вийде на стабільну орбіту космічного тіла. Це станеться у грудні 2025 року. Для цих цілей він уже облетів Землю, двічі облетів Венеру та Меркурій. Йому ще потрібно зробити чотири близькі прольоти, після чого він зможе вийти на орбіту.

Запустили апарат у 2018 році, його розробили Японське агентство аерокосмічних досліджень та Європейське космічне агентство. Два апарати, з яких складається BepiColombo, після виходу на стабільну орбіту розділяться, щоб надсилати на Землю дані про планету.

Як і в грудні 2021 року, апарат знову наблизився до Меркурія на відстань 200 км. Так само, як і під час першого прольоту, він зробив нову серію знімків. Але самі фото були отримані не з найближчої відстані. Так, на одному з них планета відображена з відстані 920 км. Після того, як вчені отримали всі 56 зображень, вони змонтували невеликий відеоролик.

Знімки були зроблені на камери з низькою роздільною здатністю, оскільки камери з високою роздільною здатністю на даний момент відключені. Крім цього, апарат «розглянув» геологічні особливості Меркурія – кратери та тектонічні тріщини.

На деяких знімках видно найбільший ударний кратер Меркурія. Він вважається одним із найбільших подібних об’єктів у Сонячній системі. Його діаметр становить 1550 км, а дослідники вважають, що його утворило падіння астероїда діаметром 100 км.

BepiColombo – це другий у світі космічний апарат, який вийде на орбіту цієї планети. Він також став третім у світі апаратом, який сфотографував поверхню Меркурія. Так, у 2011-2015 роках на орбіті був Messenger, він досліджував магнітне поле планети та лід у полярних регіонах. Тоді вчених здивувало те, що на небесному тілі, де температура становить 420 градусів за Цельсієм, може залишитися лід.