Вірус “іспанка”: невидана історія найстрашнішого вірусу

Йшов 1918 рік… Ніхто не знав про існування страшного вірусу, через який для 50 мільйонів людей цей рік став останнім.

“Іспанка” здатна була за лічені секунди перетворити здорову людину на інваліда, добивши її остаточно. Це було щось неймовірне. Люди ніколи не стикалися з подібним, а тому вірус вселяв несамовитий страх у серце кожної людини, що проживає на планеті Земля.

Людні американські вулиці, на яких яблуку ніде було впасти, різко спорожніли. Церкви та школи закривалися на невизначений термін. Дійшло до того, що цілому відділу поліції довелося зупиняти похоронну процесію. Це було непросто, але “злочинці” отримали своє. Організація будь-яких публічних виступів була під суворою забороною. І не дарма, адже у підсумку іспанський грип тільки у США “скосив” майже 700000 людей.

Нижче ми не даремно наводимо фото доктора Роберта Коха та його учня Річарда Пфайфера.

Ще у 1889 році Пфайфер стверджував, що знайшов основну причину “російського” грипу. Тоді він звинуватив у всьому бацилу, але у дійсності виявилося, що винен у всьому вірус. Що ж, навіть вчені іноді помиляються.

Ми не маємо права звинувачувати Коха. Він чесно дивився через оптичний прилад, але вірус був настільки маленьким, що роздивитися його було неможливо навіть через найдорожчий мікроскоп у світі.

За великим рахунком, жоден з вчених не брався сказати напевно, що собою являє вірус.

Пфайфер впевнено заявляв, що відкрита ним бацила – це саме та зараза, від якої немає життя мільйонам людей. Однак у 1918 році його чекав великий облом…

Померлого від пандемії розкрили, узяли легеневу тканину, заселивши її бактеріями.

Учень Коха зрадів – ось зараз правда вилізе назовні. І вона вилізла так, що мало не здалося, адже бацилу Пфайфера… так ніхто й не знайшов.

Вчений був роздратований. Невже він допустив такий прикрий промах, заплямувавши свою репутацію?

Місяці наполегливої праці з пошуку вакцини – й все дарма. І все ж, вакцини проти відкритих Пфайфером бацил були введені деяким пацієнтам. Щоб не пропали даремно. Як то кажуть, а раптом трапиться диво, й вони дадуть якийсь ефект.

Вчені були переконані, що дані вакцини не подіють, як раптом ще один сюрприз – вони успішно позбавили деяких пацієнтів від наслідків пандемії.

Тільки через багато років з’ясувалося, що Пфайффер по суті мав рацію!

Його вакцина рятувала від вторинних бактеріальних інфекцій!

Зрозумій це вчені тоді – й сотні тисяч життів були б врятовані, але…

Іспанка почалася у Іспанії? А ось і ні.

Якщо російський грип почався на території Російської Імперії, а саме у Узбекистані, то іспанський грип – на території Іспанії. Так можна було б припустити, будь ми з вами наївними, і не знаючи історії.

Насправді, вперше іспанський грип був зафіксований у Канзасі.

Хліб та сіль навряд чи були, а ось пневмонія у подарунок кожному бажаючому точно була присутня. Як то кажуть, встаньте у чергу та дочекайтеся свого часу – пандемії вистачить на всіх. Але насправді, все це було сумно та печально.

Людство виявилося не готове зустріти цю проблему у всеозброєнні.

Після Канзасу вірус відправився до Франції, а Іспанія була тільки 3 пунктом призначення.

До останнього преса намагалася усе замовчувати, але коли “іспанку” підхопив король Альфонсо XIII, а також кілька високопоставлених чиновників, прихопивши з собою прем’єр-міністра країни… Тут стало ясно, що приховати нічого не вийде.

Пропаганда лилася, як з рогу достатку. Багато хто звинувачував Мадрид у поширенні іспанського вірусу. Мадрид же доводив, що не має до цього відношення. І правильно робив. У всьому винні американці, це ж очевидно (бідні американці).

Іспанія постраждала від вірусу більше, ніж інші країни. Люди похилого віку та діти були у зоні особливого ризику.

Хочеш уберегти себе від іспанського вірусу? Приїжджай до села, там ймовірність підхопити вірус нижче. Але ніхто не дасть вам стовідсоткової гарантії того, що й там вас не зустріне вірус.

Один з істориків з прізвищем Зільберман навіть знайшов у вірусі основу для позитивних думок, сказавши, що “вірус поводився в рамках пристойності та досить демократично”. А люди ось такі нехороші виявилися, вони були просто до нього не готові.

Як сліпі кошенята, вчені та лікарі не могли зрозуміти до кінця, що конкретно викликає це захворювання, у чому криється основна причина іспанського грипу.

Жителі багатьох країн також не відрізнялися розумом та кмітливістю. Деякі люди спеціально прагнули заразитися вірусом, щоб виробити до нього імунітет.

Одне порушення елементарних правил безпеки за іншим призвело до того, що грип дуже швидко став поширюватися по всьому світу. Якщо взяти до уваги той же самий Іран, більше 60% населення було заражено усього за 2 тижні. Парадоксально, але навіть критична ситуація не змусила уряди багатьох країн ввести обмеження на пересування людей. Ще одна дурна помилка, яка коштувала життя багатьом тисячам людей.

Не було жодної країни світу, яку б не зачепив іспанський грип. Нажаль, багато людей підійшли до зустрічі цього грипу халатно, не проявляючи належної обачності, порушуючи одне правило безпеки за іншим. Однак це справедливо далеко не до всіх країн.

На цій фотографії ми бачимо, як школярки у Токіо надягають захисні маски, щоб захиститися від передачі грипу під час спалаху “іспанки”.

Використання таких масок жителями азіатських країн різко зросло під час епідемії 1918-1920 років та наступних спалахів захворювань. Навіть якщо ми візьмемо до уваги наші дні та ситуацію з коронавірусом, то ми помітимо, що саме жителі Азії найчастіше використовують засоби індивідуального захисту, не забуваючи носити маски.

Але повернемося у часи іспанського грипу. Які ж країни постраждали від грипу найбільше? Де померло найбільше людей? Не варто шукати статистику у інтернеті, намагаючись зробити якісь доводи, засновані на суб’єктивній оцінці. Відповідь лежить на поверхні – більше за інших постраждали країни, в яких відсутнє чітке розуміння, що таке іспанський грип, які у нього симптоми, як слід захищатися від цієї холери, та й взагалі розуміння того, що таке інфекційні захворювання.

Знав би великий Чарльз Дарвін про те, що викладена ним знаменита теорія еволюції шляхом природного відбору (1859) у кінцевому рахунку також буде успішно застосовуватися до людини.

Йшов час, наука не стояла на місці. Була створена Євгеніка. Прихильники цієї науки вважали, що людство складається з різних “рас”, які боролися за виживання, й до 1918 року їх мислення стало основним у індустріальних суспільствах. Деякі євгеністи відзначали, що бідніші верстви суспільства непропорційно страждають від грипу, який вони приписують конституційній неповноцінності. Вони також включили теорію мікробів у свій світогляд: якщо бідні люди, так званий робітничий клас, більш схильні до інфекції, на думку євгеністів, вони повинні були звинувачувати тільки самих себе, тому що пастор вчив їх тому, що інфекції можна запобігти.

Індія: як іспанський грип викликав більш серйозні наслідки

Страшні наслідки вищезгаданого мислення ніде не проілюстровані більш яскраво, чітко та повно, ніж у Індії. Британські колонізатори цієї землі давно дотримувалися думки, що Індія за своєю природою негігієнічна. На їхню суб’єктивну думку, Індія мало вкладала у сферу охорони здоров’я. Наслідком цього стала висока смертність населення під час бурхливого іспанського грипу. А раз у охорону здоров’я вкладалося мало, значить, жителі цієї країни та її уряд були винні в усьому самі.

Так чи інакше, наслідки іспанського грипу для Індії були неймовірно згубними. На превеликий жаль, люди вмирали не тільки від грипу. У жодній іншій країні світу не вмерло 18 млн. людей.

Але була й зворотна реакція. Недостатня увага Британії до поширення грипу, а також величезна кількість інших важливих чинників викликали обурення серед населення, яке зростало з кожною хвилиною, та, в підсумку, вилилося в рух за незалежність.

Однак це все були тільки квіточки. Ягідки дозріли тоді, коли на самому початку 1919 року був прийнятий закон Роулата, який розширив військовий стан у країні. Це викликало мирні протести, й 13 квітня британські війська відкрили вогонь по беззбройному натовпу у Амрітсарі, вбивши сотні індійців. Це була найкривавіша різанина, яка у кінцевому підсумку стимулювала рух за незалежність.

Іспанський грип викликав повстання не тільки у Індії, але й у багатьох інших країнах світу.

Восени 1918 року по всьому світу пройшла хвиля робітничих страйків та антиімперіалістичних протестів. Невдоволення людей почало наростати ще до революції 1917 року. Однак сказати, що іспанський грип став каталізатором всіх цих процесів – це все одно, що промовчати.

Саме “іспанка” роздувала полум’я, посилюючи й без того важку ситуацію з поставками продовольства, та підкреслюючи нерівність між різними категоріями населення.

Навіть добре організована Швейцарія ледве уникла громадянської війни у листопаді 1918 року, після того, як ліві угруповання звинуватили у неймовірно величезній кількості смертей від грипу в армії уряд та військове керівництво країни.

У муніципальній аудиторії Окленда, штат Каліфорнія, була побудована тимчасова лікарня, у якій медсестри-добровольці з Американського Червоного Хреста доглядали за хворими під час пандемії грипу 1918 року.

У світі більше не залишилося такої країни, де люди ніколи б не чули ні про теорію Дарвіна, ні про мікроби.

Люди вимагали більш серйозних пояснень, чому їх життя поставлені на карту, у чому основна причина такої високої смертності та чому вони повинні жити у страху, при цьому, не маючи можливості захистити себе, свої сім’ї. Чому їхні діти так рано змушені залишатися сиротами? Вони не розуміли… та вимагали відповідей.

Наприклад, у сільській місцевості Китаю багато людей все ще вірили, що хвороба посилається демонами та драконами; вони виставляли фігури королів драконів на вулицях у надії заспокоїти розгніваних духів. На початку 1919 року один лікар-місіонер розповідав про те, як ходив від хати до хати у провінції Шаньсі та знаходив ножиці у дверних отворах – мабуть, для того, щоб відбити атаки демонів, або щоб “розрізати їх навпіл”.

Навіть на заході люди були дуже неосвіченими та необізнаними. Смерть сприймалася багатьма як природна подія, у якої не було ніяких причин. Багато людей все ще пам’ятали більш містичну, до-дарвіновську епоху, а чотири роки кровопролитних війн зруйнували психологію людей, яка формувалася десятиліттями.

Бачачи, наскільки погано підготовлені вчені того часу, багато людей прагнули їм допомогти. Однак рівня їх освіченості вистачило тільки на те, щоб прийти до найпростішого на той момент висновку, що пандемія була актом Бога. Така собі божественна відплата за усі їх гріхи. У Саморі, одному з міст Іспанії, чия газета з такою впевненістю заявляла, що збудником хвороби була бацила Пфайфер, єпископ кинув виклик забороні органів охорони здоров’я на проведення масових зібрань та наказав людям у церкві заспокоїти “законний гнів Бога”. Згодом у цьому місті був зафіксований один з найвищих показників смертності від грипу у Іспанії – факт, про який його мешканці знали, хоча, схоже, вони не заперечували проти таких кричущих та незаконних дій єпископа, який своєю халатністю змусив розпрощатися з життям тисячі людей. Замість цього вони нагородили його медаллю в знак визнання його героїчних зусиль з припинення їх страждань. Просто якийсь божевільний дім…

Це є ще одним зайвим показником того, наскільки далекі були люди того часу від реального розуміння проблеми найактуальніших та поширених захворювань.

Пандемія 1918 завдала усьому світу неймовірно сильний удар, від якого багато країн не змогли оговтатися навіть через 30-40 років. Ці країни виявилися зовсім не готовими до зустрічі з іспанським грипом, а недбалість влади та самих жителів цих країн призвела до того, що громадські та політичні порядки були порушені. Про них просто забули.

А тепер давайте перенесемося на кілька десятиліть вперед. Та чого розмінюватися на дрібниці – прямо у наші дні.

2020 рік… Коронавірус вже забрав життя 333 000 людей по всьому світу. Більше всіх від нього постраждали такі країни, як США, Іспанія, Італія, Великобританія та Франція. Що стосується Китаю, з якого все й почалося, за рівнем смертності на сьогоднішній день цієї країни немає навіть у ТОП-10.

Жителі Китаю, як й жителі інших азіатських країн, прекрасно розуміють небезпеку пандемії, реально, а не формально “на папері”, дотримуючись карантину.

Вони не виходять на вулиці, їх ви точно не зустрінете без засобів індивідуального захисту. Та й сучасна медицина зробила величезний крок уперед у боротьбі з вірусними інфекціями. Нехай багато ЗМІ досі заявляють про те, що вакцини від коронавірусу не знайдено, мільйони людей по всьому світу успішно одужують, а це значить, що людина більше не є беззахисною перед подібною пандемією. Ах, якби усі ці знання ми могли передати своїм попередникам, відправившись у 1918 рік на якій-небудь машині часу. Скільки б людських життів нам би вдалося тоді врятувати. Подумайте про це.