Зрубали нашу ялинку під самий корінець… Ви за якусь ялинку: живу, штучну чи в горщику?

Зрубали нашу ялинку під самий корінець… Ви за якусь ялинку: живу, штучну чи в горщику?

519

Напередодні свят вирішила я разом із донькою прикрасити квартиру і поставити новорічну ялинку, щоб нарешті відчути атмосферу Нового року. У дітей все просто: є свято, є ялинка, отже, Дід Мороз, новорічний настрій та подарунки автоматично додаються.

Я ж людина раціональна: мені потрібно все зважити і вирішити, з якою ялинкою зустрічати довгоочікуване свято, яке до нас ось-ось уже приходить.

Насамперед, ми вирушили на ринок із живими ялинками та соснами. Не знаю, як у вас, але у нас у регіоні сосни продають якісь жовті, а ялинки – зовсім “бідненькі” та “лисенькі”. І віддати за цю красу прийдеться не маленьку суму. Дивлюся я на цих новорічних красунь з лісу і хочеться мені тільки одного — плакати. Ну як таку жовтизну в будинку ставити? Тільки й того, що пахне лісом і в гірляндах китайських начебто нічого виглядатиме.

Зрубали нашу ялинку під самий корінець… Ви за якусь ялинку: живу, штучну чи в горщику? 1

“Йдемо, – кажу доньці – ще пошукаємо”. І що ви думаєте? Ялинки на ринку біля нашого будинку або величезні продаються, що жодної квартири не вистачить або якісь страшненькі, неестетичні.

Ледве знайшли пишні, зелені, гарні, наче з казки. Вибрали одну. І тут моя дочка раптово запитує: “Мамо, то це ялинку зрубали і вона більше рости не буде? А після свят ми її викинемо? Ніжна та чутлива дитина у мене. І любить природу.

“Так, говорю, зрубали. Але її спеціально для цього й виростили. Бачиш, бірочка у ньому є спеціальна. Це означає, що ялинка росла на окремій плантації у лісовому господарстві та приїхала сюди, щоб потім прикрасити наше свято”.

“Не хочу таку ялинку” – каже мені дочка. “Їй же боляче, як же я радіти буду, коли поруч хтось страждає?”

Зрубали нашу ялинку під самий корінець… Ви за якусь ялинку: живу, штучну чи в горщику? 2

Так і пішли ми без ялинки. Далі за маршрутом – гіпермаркет, де і ялинки, і прикраси, і гірлянди, і новорічні іграшки. Ходимо – вибираємо. Деякі ялинки, як справжні: пишні, красиві та зелені. “Ну що, – кажу доньці – беремо штучну? І наступного року вистачить”. Ялинка хоч і досить велика, але компактна. Швидко складається-розкладається, легко перевозити і вдома зберігати у коробці не проблема.

“Вона ж зовсім не пахне”, – каже мені дочка. Яке свято без аромату хвої, без голок ялинкових, що валяються по всій квартирі? І взагалі, ти знаєш, мамо, що подумає про нас наш кіт?

“А що він про нас подумає, дочко?”

Що ми дивні якісь, навіть ялинку живу поставити не здатні. І раптом вона токсична, ялинка ця китайська? Ти ж знаєш, мамо, кіт у нас з привітом трохи. Дощ новорічний їсть, полювання на ялинку щороку влаштовує. Раптом він від ялинки цієї шматок відірве, проковтне і отруїться? Не подобається мені такий сценарій, пішли звідси, мамо”.

Зрубали нашу ялинку під самий корінець… Ви за якусь ялинку: живу, штучну чи в горщику? 3

Робити нічого, плетуся за донькою геть із магазину. Голова болить, страшенно втомилася. Вже не хочеться жодних свят. І ялинки досі немає. Ідемо додому повз розкладки з будь-яким новорічним декором. Дивлюся — гілки продаються, наче на ялинку схожі. А ніби й ні. Дізнаюся від продавця: нобіліс називається. Така спеціальна декоративна хвоя, з якої різдвяні вінки роблять, букети, подарункові набори прикрашають будь-які. Кажу доньці: “Давай пару гілочок купимо, іграшками прикрасимо або вінок зробимо, в інтернеті купа майстер-класів”.

А вона мені: “Від цього точно жодна ялинка не постраждає?” “Ні, – запевняє продавець – у дерева відрізають нижні, найпишніші гілки, і воно росте собі далі”.

Зрубали нашу ялинку під самий корінець… Ви за якусь ялинку: живу, штучну чи в горщику? 4

Беремо ці гілки, а вони пахнуть, як ялинка на ранку в моєму дитинстві. Тільки мандаринок та дивного Діда Мороза у рибальських чоботях із бородою з вати не вистачає. І так мені свята закортіло, казки новорічної, як у дитинстві. Щоб на вулиці хуртовина, завірюха, а я сиджу вдома в затишку, в теплі. Ялинка гірляндами мерехтить, аромати випічки на кухні просто зводять. І батьки мої – молоді та закохані, спостерігають, як я під ялинкою розгортаю новорічні подарунки. І так добре мені стало, так радісно на душі. Ось воно, свято. Велика та красива ялинка – це не головне! Головне — що ми всі разом: живі-здорові та щасливі.

Але це ще не все. Вдома на нас чекав сюрприз: чоловік притяг з розплідника пухнасту (і зелену!) ялинку в горщику! Уявляєте? Ми її прикрасили дощиком та гірляндами. Коту правила поведінки розповіли. Зустрінемо з нашою ялинкою усі свята. А потім навесні посадимо на дачі і щороку згадуватимемо, як ми новорічний настрій шукали.

Схожі статті / Вам може сподобатися