“Рік без літа” – 1816 відноситься до трирічного періоду глобального різкого погіршення клімату на планеті. Німці називали його «Роком жебрака», а на американському континенті говорили «1800 замерзлий на смерть». Тепер подумки перенесіться в ті часи. Уявіть стан людей. Усі з нетерпінням чекають на закінчення суворої зими, готуються до весняної посівної… Але довгоочікуваного тепла немає і немає. А потім шок! У червні випав сніг! ТБ світові новини ще не передавало, та й наука дати зрозумілі пояснення не могла. Про що люди думали? Про кінець світу!
У США випав сніг, на Європу обрушилися холодні дощі, було похмуро, бридко і сумно. А потім стало голодно.
Чому так сталося?
Перше пояснення подій того року дав кліматолог Вільям Джексон, але у 1920 році через 100 років після холодного літа. Вчений назвав події вулканічною зимою. А причину різкого похолодання побачив у потужному виверженні вулкана Тамбора в Індонезії на острові Сумбава у квітні 1815 року.
У зв’язку з різким падінням температури та порушенням погодних систем людство по всьому світу зіткнулося з неврожаями, епідеміями, голодом та заворушеннями катастрофічного масштабу. Рік без літа фактично став трирічною кліматичною кризою. Бути живим у той час означало бути голодним! Приблизно така ситуація була у будь-якій точці світу.
Масштаби катастрофи
Як ви вважаєте, наскільки глобально знизилася температура, що у США та Західній Європі замість приходу літа пішов сніг? Усього на 0,4–0,7 °C. Отже, у квітні 1815 року стався вулканічний вибух. Це було мегаколосальне виверження найсильніше за останні 10 тисяч років.
Вулкан Тамбор викинув стовпи газу та попелу на 43 км у стратосферу. Мутний дощ йшов навіть з відривом 1300 км. Велика концентрація сульфатних газів призвела до утворення повітряної пилової хмари зі 100 куб. км сміття. Цей величезний шлейф із попелу та газів затулив сонце майже на три роки.
Саме виверження забрало багато життів, за різними даними, від 70 до 90 000 людей. Блогерів з айфонами під час цих подій не було, щоб усе сфотографувати, але очевидці чули канонади вибухів за сотні кілометрів від вулкана.
Виверження Тамбори не було єдиною причиною того, що десятиліття з 1810 по 1820 стало найхолоднішим у світі за останні 500 років. Швидше за все, трохи раніше були масштабні виверження інших вулканів. Все у комплексі вплинуло на сонячну активність.
Руйнівні наслідки
Зміна погоди вплинула життя людей загалом. Урожаї загинули в морози та посуху або були змиті повенями та через сніг та дощі. Фрукти не дозрівали через брак сонячного світла і тепла, домашнє поголів’я знищили через брак кормів.
Наприклад, жителі Вермонта виживали на їжаках та вареній кропиві, у Китаї смоктали білу глину, а Східній Швейцарії голодні їли незрілі фрукти, дрібні равлики, а також листя та заварену траву. Голод у Швейцарії спонукав російського імператора Олександра І виділити кошти з скарбниці та відправити зерно нужденним.
Коли люди зациклені на тому, як себе прогодувати, то, звичайно, ніхто не думає про чистоту та гігієну. Тому не дивно, що разом із голодом приходять хвороби. Між 1816 та 1819 роками у різних регіонах Європи та Східного Середземномор’я вибухнули тиф та чума, холера.
Черевний тиф приходить разом із голодом і лютує у вологих, антисанітарних умовах. За деякими оцінками, лише в Ірландії 800 000 людей заразилися черевним тифом, а понад 44 000 людей померли від хвороб та голоду. У Франції та Великій Британії лихо полегшив імпорт зерна з Росії.
Як би не було все сумно, але сумне літо і безжальна темрява надихнули письменницю Мері Шеллі написати роман «Франкенштейн».
Подібно до Мері Шеллі, лорд Байрон зміг символічно поміркувати про згубні наслідки «Року без літа». У його вірші людське співчуття зазнає невдачі, а серця холодніють разом із атмосферою. «Егоїстичні молитви» людей наводять насильству, хаосу та погромам у суспільстві.
Труднощі, лиха та переживання, пов’язані з ними, змушують людей робити відкриття. Хімік Юстус фон Лібіх, який пережив у дитинстві голод, присвятив своє життя вивченню рослин та створив перші мінеральні добрива.
Відсутність корму для коней, мабуть, надихнула німецького винахідника Карла Дреза на створення прототипу велосипеда.
Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі