Цифрове безсмертя: повна дурниця чи реальність найближчого майбутнього?

330

Давайте зізнаємося чесно – ніхто з нас не бажає помирати. Адже ніхто не знає, що нас чекає далі. Народимося ми знову й в якому вигляді? А можливо, нам варто стати безсмертними, хоча б у цифровому світі?

Відповіді на ці питання ми у joy-pup.com шукали дуже довго, й ось, що нам вдалося дізнатися.

Теорія про те, що люди у кінцевому підсумку зможуть завантажувати мозок до комп’ютера, роками зачаровувала футуристів. Переносячи наш мозок до машини, ми могли б жити вічно, не будучи прив’язаними до слабкості наших фізичних тіл. Поняття смерті та тяжкої втрати у тому вигляді, у якому ми їх знаємо зараз, перестали б існувати. Старість б перестала бути для нас проблемою! Просто краса. У теорії – так, а на практиці …

Ідея безсмертя втілена у науково-фантастичних фільмах, однак фільми – фільмами, а життя – це набагато серйозніше.

Вчені слабо вірять у те, що перенесення мозку до комп’ютера буде досяжний найближчим часом. З цим згоден й професор Майкл Граціано, який зробив кілька вельми цікавих висновків.

Подробиці дивіться в цьому відео.

Якщо ваше знання англійської залишає бажати кращого – не забудьте включити субтитри російською мовою.

Теорії та припущення – це важливо, але ще важливіше, що сучасні технології тут та зараз вже дали нам частинку вічного життя, дозволяючи нам “зв’язуватися” з близькими навіть після їх відходу у інший світ.

Це цікаво!!! Eterni.me, стартап з Кремнієвої долини, прагне дати людям можливість зберегти свої «найважливіші думки, історії та спогади» у штучно створеній інтелектуальній системі, яка у кінцевому підсумку дасть можливість спілкуватися з іншими людьми після їх відходу з життя. Такий аватар міг би й заспокоїти скорботних, й дозволити майбутнім поколінням дізнатися набагато більше про своїх прапрадідів.

Компанія тривалий час не виявляла ніякої активності, але на початку 2017 року заявила, що планує запустити оновлену версію свого додатка для тестової групи.

Додаток буде підключатися до облікового запису людини у Facebook та запускати мікро-розмови, засновані на їх повсякденній діяльності. В кінцевому рахунку, цей процес буде сприяти розумінню штучним інтелектом його предмета та зможе функціонувати як розумніша, більш персоналізована версія чат-ботів, з якими ви можете взаємодіяти вже сьогодні.

«Ми обрали цей підхід, тому що хотіли допомогти людям вирішити проблему «синдрому порожніх сторінок», який ми часто бачимо, коли хтось намагається написати що-небудь у своєму щоденнику» – говорить засновник Eterni.me Маріус Уршаче.

«Ми хочемо спонукати людей почати піклуватися про свою цифрову спадщину, й ми зробимо це, запустивши спілкування на основі раніше зібраних даних про те, що вони зробили, відчули або випробували».

Хоча додаток Eterni.me буде збирати усю інформацію, нейронна мережа поки не зможе перетворити цей обсяг даних у захоплюючі розмови.

«Штучний інтелект, який нам потрібен, вимагає великих зусиль та часу – це може зайняти роки», – говорить Уршаш. «Люди, які проявили інтерес до Eterni.me, занадто зайняті, у них немає так багато часу. Це змушує нас більш-менш використовувати підхід ініціатив кріоніки – спочатку збереження, а потім технологія».

Тим часом подоба бачення компанії вже ожила.

А ви знали про це? Раніше у 2017 році підприємець Євгенія Куйда створила чат-бот зі штучним інтелектом, таким чином, ушанувавши пам’ять свого друга Романа Мазуренко, який трагічно загинув у 2015 році. Куйда та інші скорботні могли «розмовляти» з Романом, розмовляючи з ботом або задаючи йому питання. Грунтуючись на великій кількості текстових повідомлень й фотографій, програма передавала нейронну мережу, яка контролює її штучний інтелект.

Розмова з ботом допоміг Куйді сумувати й змусив її відчувати, що Роман не пішов, він десь поруч, спілкується з нею.

цифрове безсмертя

Натхненна особистими розмовами, які інші люди вели з ботом Романа, вона тепер працює над Replika, новим продуктом, який, як й Eterni.me, буде збирати історії та спогади людини та вчитися імітувати його розмовні манери, відправляючи повідомлення. Спочатку бот запитає вас про минуле й, врешті-решт, підштовхне вас до повсякденного життя. Ваші друзі теж можуть поговорити з вашим ботом, задаючи йому особисті питання або використовуючи його для складання планів з реальним вами.

«Уся справа в тому, щоб зробити людей трохи більш відкритими, трохи більш уразливими», – каже Куйда. «Тепер навіть перші боти, які є у додатку, можуть багато чого розповісти про людину, яка їх навчила».

Вона пояснює, що мета платформи – не дозволити кожному створити свого «кумира», який буде жити після смерті, а дати кожному свого роду «друга», з яким кожен день можна поговорити.

Бот людини зможе продовжувати відповідати, як й ви, та розповідати свої історії після вашої смерті так само, як це могли робити аватари Eterni.me.

«Уявіть, якби у когось був великий, майже невичерпний архів розмов з померлим».

Більше 100 000 людей зареєструвалися у Replika й 17 000 добровольців подали заявки на раннє тестування додатка, але тільки 1200 отримали доступ до бета-версії. Кайда сильно сумнівається у тому, що технологія буде досить гарна для широкої публіки.

Дослідник, психолог-консультант та доцент Університету Пердью Хезер Серватій-Сейба каже, що це відповідає теорії «триваючих зв’язків» про важку втрату. Смерть змінює форму ваших відносин з ким-то, а не той факт, що ви їх маєте.

Багато хто вже розмовляє з мертвими через екран смартфона, а не на кладовищі. Facebook дозволяє людям «увічнити пам’ять» сторінки покійного, та ці сторінки часто стають публічними й широко поширеними цифровими речами, де друзі й члени сім’ї діляться фотографіями, спогадами або повідомленнями із загиблим.

AfterTalk пропонує постраждалим написати листа своїм близьким, які можуть бути як особистими, так й загальнодоступними для терапевта або члена сім’ї. DeadSocial дозволяє користувачам створювати свого роду Facebook-сторінку, на якій їх улюблені можуть спілкуватися після відходу з життя. Вони навіть можуть запланувати особисті повідомлення, які будуть відправлені після відходу до іншого світу.

Люди завжди знаходили способи зв’язуватися з померлими. Так чому вони не можуть почати з ними розмовляти?

Серватій-Сейба та психотерапевт доктор Боб Неймейер згодні з тим, що нові способи спілкування з померлими можуть бути корисними для багатьох пацієнтів. Проте, є деякі потенційні помилки, пов’язані з тим, як ми сумуємо. За словами Серватія-Сейби, це може бути шкідливо для дітей, які, як правило, не у повній мірі розуміють концепцію смерті. Або це може викликати звикання у людей, які вже схильні надто багато уваги приділяти мертвим, відволікати увагу від інших відносин та не рухатися уперед. У Неймейера були пацієнти, які багато разів слухали голосову пошту мертвих або цілими днями проводили на їх могилі.

«Тепер уявіть, що у кого-то є великий, майже невичерпний архів розмов з померлим», – говорить він.

Крім психологічних наслідків, доктор паліативної допомоги Марк Тауберт каже, що він не думає, що технічно буде здійснимо відповісти на найгостріші питання, які люди будуть задавати своїм оцифрованих близьким.

«Я вважаю, що на питання скорботного друга або родича щодо померлого буде досить складно відповісти. Наприклад, як відповісти на питання: «Ти коли-небудь прощав мене за те, що я зробив у …?», – каже він. Як може штучно інтелектуальна система навчити просто наслідувати ваш стиль та відображати ваші спогади для точної відповіді на такі ось складні питання?

Висновки

Досягти цифрового безсмертя у найближчі кілька років навряд чи буде можливо – на це піде не одна сотня років, а то й більше.

Вважати такі програми, як Eterni.me, DeathLogic і т.д. варіантом цифрового безсмертя точно не можна. Звичайно, вони можуть дати деяку корисну інформацію про померлу людину, але не більше того.

Поки ми не зможемо завантажити наші мізки до хмари, це наш найкращий шанс на так зване “безсмертя”. Але навіть якщо ми зможемо, коли-небудь, завантажити свої мізки до комп’ютера … наскільки морально й чесно це буде по відношенню до померлої людини? Над цим дійсно варто задуматися.

Схожі статті / Вам може сподобатися