Екстрим на межі здорового глузду ТОП-7 найнебезпечніших захоплень

897

Якщо ви досі вважали, що альпінізм, рафтинг і стрибки з парашутом – це вкрай екстремальні хобі, забудьте. Є набагато небезпечніші захоплення, до того ж у більшості з них немає особливого сенсу – просто зашкалює адреналін.
Редакція Joy-pup.сom склала список найризикованіших активностей. Уявіть, собі серед них немає роуп-джампінга (стрибків із альпіністською мотузкою з висотних об’єктів) і банджі-джампінга (стрибків з мостів та вишок на резиновому канаті). Як з’ясувалося, це цілком безневинні розваги.

1. Паркур

ЩО ЦЕ: швидкісне пересування у міському просторі з подоланням перешкод

 Паркур

Найбільш вживане енциклопедичне визначення паркуру – вид молодіжного вуличного спорту, який полягає в раціональному і максимально швидкому пересуванні містом. Самі паркурщики (або трейсеры) сприймають його як стиль життя.

Мета трейсера – якнайскоріше дістатися певної точки, не використовуючи жодних допоміжних засобів. Дорогою доводиться долати паркани, стіни, дерева, перила, перескакувати з даху на дах за допомогою силових трюків. Показуха и невиправданий ризик не вітаються: головні принципи паркуру: безпека, ефективність, простота.

Однак виконувати карколомні стрибки, оберти і перекати зовсім непросто. Потрібна неабияка спритність, точна координація рухів і фізична сила. Смертельних випадків практично не буває, проте перелами, забої, розриви зв’язок і струси мозку – доволі часте явище. Попри світове поширення і визнання спортивною дисципліною, навіть відносно безпечним паркур не назвеш.

2. Акростріт

ЩО ЦЕ: вулична акробатика

Акростріт

Цей неформальний вид спорту нерідко порівнюють з паркуром. Почасти так і є: акростріт виділився з фрірану, який у свою чергу походить від паркуру, але відрізняється видовищністю та естетикою Принципіальна відмінність у тому, що акрострітери нікуди не біжать: усі рухи виконуються в обмеженому просторі.

Вистава виглядає захоплююче: стійки на руках, сальто, каскадерські стрибки демонструються просто на бруківці, бетонних плитах, асфальті чи голій землі, в звичайному одязі і без захисних обладунків. Перш ніж вийти на публіку, атлети довго тренуються в залах і на спортивних майданчиках, але навіть відшліфована майстерність не рятує від підвищеного травматизму.

3. Планкінг

ЩО ЦЕ: лежати долілиць у несподіваних місцях

Планкінг

Перше питання, що виникає у непосвяченого: НАВІЩО?! Виявляється, ні навіщо. Увесь сенс полягає в тому, щоб влягтися на живіт у найнедоречнішому місці, зафільмувати свій героїчний вчинок і викласти доказ в Інтернет. «Дивіться всі, я планкер!».

Здавалося б, що тут такого: влігся в супермаркеті, на газоні чи при підніжжі пам’ятнику – «чим би дитя не тішилось». Весь жах у тому, що для художнього лежання навмисне обирають небезпечні ділянки: пожвавлені магістралі, залізничні колії, поруччя ескалаторів, балконні перила чи край даху. Про можливі наслідки флешмобу ніхто не замислюється: це модно і тому круто.

4. Руфінг

ЩО ЦЕ: прогулянки дахами

Руфінг

Руфінг (від англійського roof – дах) – це не просто екстремальне хобі, а спосіб життя. Адепти руху готові гуляти дахами цілодобово, сидіти на краєчку, теліпати ногами над гомінкою вулицею, і знимкувати себе коханого на фоні урбаністичних краєвидів.

Руфери не шукають легких шляхів: їх цікавлять висотні будинки, історичні об’єкти, промислові споруди. Що складніше проникнути на дах, то крутіше: зламати замок, вибити двері, висадити шибку на горищі. Недивно, що такі вилазки часто завершуються в поліцейському відділку.

Крім того, деякі навмисне «ловлять» адреналін: балансують на вузькій огорожі і демонструють акробатичну вправність на запаморочливій висоті. Хоча уряди багатьох країн вбачають у цьому далеко не безневинному занятті суїцидальні ознаки і намагаються заборонити його на законодавчому рівні, кількість прихильників руфінгу невпинно зростає. Більшість із них – старшокласники і студенти.

5. Скайуокінг

ЩО ЦЕ: підйом на найвищі точки міста без страховки

Скайуокінг

Буквальний переклад назви – ходіння по небу (sky walking). Мабуть, це  тінейджерське захоплення можна вважати наступним рівнем руфінгу, тільки ще небезпечніше. Мета полягає у тому, щоб підкорити найвищі міські «вершини» – телевежі, хмарочоси, мости – без всякого спорядження.

За словами любителів піднебесного екстриму, їх вабить відчуття абсолютної свободи. І, звісно ж, можливість зробити ефектні кадри. Особливий шик – зависнути над прірвою, тримаючись однією рукою за шпиль, краєчок даху чи перила моста. Але… один непевний рух може коштувати життя.

6. Зацепінг

ЩО ЦЕ: катання на поїздах, електричках, трамваях і метро зовні вагона.

 Зацепінг

За суттю те ж саме, що й трейнсерфінг (train+surfing) – вільне пересування на поїздах та інших видах рейкового транспорту, тільки назва «наша». Вважається, що цей спосіб виник з часу появи залізниць, а у воєнні та післявоєнні роки навіть був обумовлений об’єктивною потребою: в переповнених потягах просто не вистачало місць.

Втім, в Індії досі курсують «смертельні поїзди»: місцеві обсідають дахи чи гронами повисають зовні, через що неминуче гинуть  8-10 осіб на день.

Деколи зацепери їздять «поза вагонами», аби не платити за квитки, але частіше задля гострих вражень. Відчайдушні підлітки хапаються за поручні і решітки, вилазять на східці і міжвагонні зчеплення, влаштовуються на буферах та інших «придатних» частинах.

Професіонали (є й такі!) використовують спеціальне екіпірування: страхувальні ремені, карабіни, вакуумні присоски, захисні маски. Але нажаль, аматорів набагато більше: вони зриваються під час руху, зіштовхуються зі стовпами і тунельними конструкціями, гинуть від дотику до високовольтних шин і падають під колеса.

7. Бейсджампінг

ЩО ЦЕ: вільне падіння з висоти з витяжним парашутом

Бейсджампінг

У порівнянні з цим екстремальним заняттям парашутний спорт – невинна дитяча забава. Основна відмінність такого стрибка – відносно невелика висота, як правило, 150-200 метрів. Для довідки: звичайний парашут має розкриватися на висоті не нижче 600 м, інакше спортсмен переламає ноги (в кращому випадку).

Але це ще не все. Бейсджампери (або бейсери) стрибають з прямовисних скель, висотних будівель, антен, веж, мостів – тобто, стаціонарних об’єктів. Це не просто небезпечно, а смертельно небезпечно через численні ризики: відмова парашута, зіткнення з об’єктом, невдале приземлення. Спеціальні костюми передбачені, але страхувального обладнання не існує: запасний парашут просто не має сенсу. Кожний бейс-стрибок  – це гра зі смертю. В Інтернеті створено сторінку BASE Fatality List, де ведеться список загиблих бейсерів: на сьогодні у ньому 381 людина.

Нуднувато ми живемо, чи не так? Втім, ризикувати життям не обов’язково, адже у світі є інші цікаві і незвичайні хобі.

Фото статті: © angela_nikolau / Instagram

Схожі статті / Вам може сподобатися