Найнебезпечніші фестивалі світу: 7 ризикованих традицій

Як, по-вашому, має проходити фестиваль? Музика, танці, частування, загальні радощі і таке інше? А от деякі не вміють святкувати без добрячої дози адреналіну.

Ми в Joy-pup теж думали, що фестиваль – це коли всі тішаться. Поки не дізналися, що бувають вкрай необачні заходи, які супроводжуються підвищеним травматизмом і навіть ризиком для життя. Але людям подобається!

1. Різдвяний бійцівський фестиваль, Перу

 фестиваля Таканакуй Перу

З чим для вас пов’язане Різдво? Пахощі ялинки, подарунки, умиротворена атмосфера і всесвітня любов? А ось у деяких регіонах Перу у цей день товчуть пики. Учасники фестивалю Таканакуй, який проходить 25 грудня, залагоджують невирішені конфлікти у чесній сутичці.

Влаштовуються імпровізовані ринги, збираються глядачі – усе як годиться. Бійці та вболівальники надягають національні костюми, за двобоєм спостерігають судді, щоб ніхто нікого випадково не вбив.

Б’ються не тільки чоловіки: жінки та діти теж навішують одне одному стусанів. Традиція з’явилась дуже давно, коли в Перу навіть не чули про християнське милосердя. Вважається, що всі суперечки та протиріччя треба залишати у році, що минає, аби увійти в Новий рік з чистою совістю і спокійною душею. Після бійки войовничі нащадки інків миряться і виконують ритуальний танок. Раніше цього звичаю дотримувались лише в провінції Чумбівілкас, але тепер він розповсюдився набагато ширше – на радість правоохоронцям.

2. Ракетна війна, Греція

Ракетна війна, Греція

Кожного Великодня у грецькому містечку Вронтадос, що на острові Хіос, відбувається незвичайний піротехнічний ритуал Рокетополемос. Церкви-суперниці, Агіу Марку та Панагія Еритіані, влаштовують справжню артилерійську перестрілку, випускаючи з дзвіниць тисячі петард. Тим часом в обох церквах йдуть богослужіння. Видовище, безумовно, вражаюче: вечірнє небо спалахує вогнями і усе це дуже гарно. Але деякі «снаряди» неминуче відхиляються від курсу і призводять до руйнувань та жертв (іноді смертельних).

Звідки взялася вибухонебезпечна традиція, ніхто до ладу не знає. Втім, є легенда, що колись містяни стріляли із гармат, аби відігнати піратські кораблі, та за часів Османської окупації їх відібрали для запобігання повстанням. Після Грецької війни за незалежність (1823–32) мешканці повернули свою зброю і відсвяткували перемогу урочистими холостими залпами.

3. Стрибки через немовлят, Іспанія

фестиваль Стрибки через немовлят, Іспанія

В іспанському містечку Кастрільо-де-Мурсія доволі своєрідно піклуються про дітей. З XVII сторіччя тут відбувається шокуюча щорічна церемонія на честь свята Тіла Господня. Немовлят, народжених протягом року, розкладають на матрациках вздовж вулиці, а члени місцевого братства Santisimo Sacramento de Minerva, одягнені у жовто-червоні костюми дияволів (El Colacho), через них перескакують. Страхіття, та й годі!

Вважається, що диявол забирає з собою перворідні гріхи дитини, тим самим оберігаючи її від проклять, вроків та хвороб. Католицька церква не схвалює ризикований обряд і натякає, що ті самі цілі досягаються під час хрещення. Втім, за 400 років жодне немовля не постраждало.

4. Перегони за сиром, Англія

фестиваль Гонка за сыром, Англия

З давніх часів в англійському графстві Глостершир проводиться дуже дивне змагання, яке вважається головною подією дводенного фестивалю. Восьмифунтову голівку місцевого сиру Глостер запускають з верхівки 200-метрового пагорба, а компанія відчайдушних бігунів намагається її наздогнати. Все б нічого, тільки схил надто крутий і людині, яка біжить, неймовірно складно втриматися на ногах. Більшість учасників щохвилини падають, ризикуючи скрутити в’язи.

Теоретично, величезний сир має отримати той, хто його зловить. Але насправді він котиться так швидко, що вхопити його нереально. Тому приз вручають щасливчику, котрий першим зуміє дістатися підніжжя пагорбу. Решта дістає забої і синці, а часом і більш серйозні травми. Місцева влада неодноразово намагалася заборонити фестиваль, нагадуючи організаторам (у тому числі виробникам сиру) про відповідальність за тілесні ушкодження. Мешканці проти: їм все подобається!

5. Апельсинова битва, Італія

Самые опасные фестивали мира

Якщо ви думаєте, що апельсини абсолютно безпечні, це тому, що вам ніколи не влучали ними у голову. Щороку, у лютому, в італійському місті Іврея влаштовують грандіозну цитрусову баталію – реконструкцію середньовічного повстання проти місцевого тирана. На центральну площу викочується кінний візок з апельсинами і переодягненими «ратниками», які починають жбурляти фрукти у добропорядних громадян. Ті приймають бій і відповідають так само.

Учасники, що «стріляють» із візка, надягають захисні шоломи. Їхні суперники вбираються у спеціальну форму і діляться на дев’ять «повстанських» загонів. Вберегтися від апельсина, що летить зі швидкістю снаряда, досить складно – шишки та садна неминучі. Але, схоже, усіх п’янить запах соку, що бризкає з-під тріснутої шкірки. Під час битви панує повний хаос, але одне правило виконується беззаперечно: кидати апельсинами в коней суворо заборонено.

6. Біг биків, Іспанія

Бег быков, Испания

У відпустці кожен розважається як може. Одні ходять по незвичайних музеях чи ресторанах, іншим більше до вподоби тікати від розлюченої рогатої худоби. Якщо ви належите до другої категорії, їдьте в липні до Памплони: там проходить знаменита фієста Сан Фермін. Щодня, зраненька, близько 2000 сміливців здійснюють забіг центральними вулицями міста на дистанцію 875 метрів.

Забава розпочинається о 8 ранку: відважні спринтери мчать щосили, а їх переслідують щонайменше десятеро роздратованих до нестями биків. Трагедії бувають відносно рідко, але незграбне падіння може стати фатальним. Як не дивно, більше половини шанувальників бігу биків – туристи. Можливо, небезпечна розвага стала настільки популярною завдяки Ернесту Хемінгуею, який докладно описав її у романі «Фієста».

7. Перекочування брусів, Японія

фестиваль Онбасира

Раз на шість років на озері Сува, що в японській префектурі Нагано, відбувається фестиваль Онбасіра (в перекладі – «Священні стовпи»). Мета дійства – замінити кутові колони храму Сува-тайсі. Екстремальні урочистості починаються у квітні: високо в горах вирубуються 16 вікових ялин, потім стовбури доправляються до підніжжя святині і встановлюються замість старих опор. Все виконується старовинними методами, без усяких сучасних інструментів та спецтехніки.

Довжина кожного бруса складає близько 20 метрів, а вага –– до 12 тон. Аби переправити їх через ріки та яри, люди об’єднуються у великі команди. Зазвичай доводиться пройти не менш як 10 кілометрів, долаючи численні перешкоди. Найбільш небезпечний відрізок – спуск по схилу. Щоб довести свою хоробрість, чоловіки сідлають величезні колоди і з’їжджають донизу. На жаль, жоден фестиваль не обходиться без травм, а деколи і смертей серед учасників та глядачів.

Ну як, пережили легкий шок? Хочете ще? Тоді дізнайтесь про День Мертвих, який відзначається в Мексиці, а на закуску – про найбожевільніший у світі фестиваль Burning Man.

Схожі статті / Вам може сподобатися